Ситуація щодо провокації з боку вагнерівців на білорусько-українському кордоні цілком ймовірна. До населеного пункту Крупейкі (село у Лоєвському районі, Гомельської області - ред.), що на кордоні з Україною, прибула група вагнерівців у кількості роти, 90 людей на бронемашинах, які можуть здійснити провокацію з обстрілом території Білорусі. А потім буде подано, що це зробили ЗСУ. Зараз село Крупейкі закрито. Однак, це вже не перша спроба. Така ситуація була у вересні, коли вагнерівці мали здійснити обстріл Білорусі з території України, але це було девальвовано. Така ж історія була у листопаді, коли готувалася провокація на білоруській атомній станції з залученням російських військових. ГУР про це повідомляв, і так само провокації не сталося. Розуміємо, що Росія буде намагатися створити умови, аби білоруська армія чи громадяни Білорусі подумали, що на них нападає Україна. Штовхнути білоруські збройні сили на поле бою, де вони загинуть під українським вогнем.
Сьогодні президент України почав візит до США. Це перший закордонний візит Володимира Зеленського з початку широкомасштабного вторгнення РФ на нашу землю. У Вашингтоні Зеленський матиме зустріч з президентом США Джо Байденом і виступить перед обома палатами Конгресу. Очікувано, що мова буде йти про зброю, і ще раз про зброю для нашого війська. Тому що найближчі місяці зими-весни будуть вирішальними для подальшого розвитку війни. Від того, чи буде у ЗСУ достатньо зброї, залежить перемога у наступному році, або війна затягнеться на невизначений час. Перед поїздкою до США Володимир Зеленський побував у Бахмуті, який є найгарячішою точкою на фронті. Прапор з Бахмута, який передали бійці Зеленському, можливо побачать й американські конгресмени, як символ мужності наших воїнів.
Командир батальйону "Свобода", капітан Національної гвардії України Петро Кузик розказав, що на цій ділянці фронту ворог сконцентрував великі ударні сили та постійно змінює тактику. На напрямку самого міста росіян повибивали. Вони вже зрозуміли, що місто у лоб не візьмуть. Противник почав робити обхідні маневри, застосовуючи авіацію, танки, артилерію. На жаль, ворог має перевагу в артилерії, танках та у людській силі. З обох боків Бахмута відбуваються пекельні бої.
Українські захисники б‘ються за лісосмуги, села, дороги, за панівні висоти. Росіяни не рахуються з втратами, вони закидують своїми трупами позиції. Вдень триває десь 7-10 штурмів, так само і вночі. Першими гонять зеків, ті розміновують собою територію перед нашими позиціями, потім гонять мобілізованих, доводиться нам їх теж знищувати, а за ними йдуть штурмові групи, які, поки ми зайняті зеками й мобілізованими, обходять з флангів та намагаються бити. Певні труднощі вони нам створюють. Сам Бахмут їм не взяти, але якщо вони займуть панівні висоти, виставлять свою артилерію, переріжуть наші логістичні артерії - це ускладнить ситуацію. Ворожий план очевидний, а наша робота стримати ворога. Хлопці мужньо стоять, боронять.
Зараз вдарив мороз і болото підмерзло. Петро Кузик зазначив, що це трохи полегшує роботу, але земля все одно ще не промерзла настільки, щоб техніка могла доставляти все необхідне. Все, як і попередньо, робимо вручну, від підвозу боєкомплектів до евакуації поранених.
Командир батальйону "Свобода" зауважив, що є дефіцит майже всього. Потрібно підкріплення мотивованих людей. Інколи буває, що посилають людей не готових працювати у таких умовах, під таким тиском. До цих людей немає претензій, є претензія до їхньої підготовки. Ці всі проблеми ми передали керівництву. Також нам потрібна зброя! Але працюємо, ніхто не відходить і не відступає. Всі ворожі флангові обходи локалізуємо та стабілізуємо, ліквідовуємо прориви противника виключно на характері хлопців. Якщо не буде додаткових провокацій з боку Білорусі, вони Бахмут не візьмуть.