Про це інформує The Washington Post.
Російський диктатор Володимир Путін і глава КНР Сі Цзіньпін вже давно розглядають БРІКС - економічне угруповання Бразилії, Росії, Індії, Китаю і Південної Африки - як центральне місце в їх меті протистояти глобальному домінуванню Заходу.
Ексдипломат РФ Борис Бондарєв, який виступив проти війни, заявив, що Путін і Сі стикаються з опором Індії та Бразилії, адже ці країни мають міцніші зв'язки зі Сполученими Штатами Америки та Європою.
"Ніхто в цьому блоці не бажає ставити себе в становище, в якому зараз перебуває Росія, як відкритий супротивник Заходу і США, ризикуючи збройною конфронтацією", - розповів Бондарєв.
Читайте також: Дипломат розповів про головну інтригу саміту БРІКС
Повідомляється, що диктатор РФ знову звинуватив Захід у тому, що той нібито хоче зберегти якусь гегемонію, яка і призвела до війни. Водночас президент Китаю мав іншу позицію. Сі Цзіньпін хотів розширити БРІКС і обговорював правила приймання нових країн-членів. Він навпаки говорив, що менталітет холодної війни все ще переслідує світ.
За даними видання, Сі Цзіньпін закликав БРІКС протидіяти розколу, порушенню постачань і “економічному тиску”. Видання розуміє це як натяк на західні санкції. Він також вимагав дотримання Статуту ООН від усіх країн.
За даними видання, на думку Сі, БРІКС має боротися з санкціями - роз'єднанням, порушенням ланцюжків постачань і "економічним примусом". Він закликав усі країни дотримуватися Статуту ООН: "Не може бути, щоб останнє слово залишалося за тим, у кого товстіша рука або найгучніший голос",.
Бразилія, Росія, Індія та Китай є засновниками БРІКC (англ. BRICS – скорочення від Brazil, Rusia, India, China, South Africa). Окрім геополітики, група фокусується на економічному співробітництві та збільшенні багатосторонньої торгівлі та розвитку.
Акронім БРІКC був придуманий у 2001 році тодішнім головним економістом Goldman Sachs Джимом О'Нілом у дослідницькій статті, яка підкреслювала потенціал зростання Бразилії, Росії, Індії та Китаю. Блок був заснований як неформальний клуб у 2009 році, щоб забезпечити платформу для своїх членів, щоб кинути виклик світовому порядку, де домінують Сполучені Штати та їхні західні союзники.
Його створення ініціювала Росія. Група не є офіційною багатосторонньою організацією, як ООН, Світовий банк або Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК). Глави держав і урядів країн-учасниць збираються щорічно, причому кожна країна бере на себе однорічне головування в групі.
Зазначимо, Південна Африка, найменший член з точки зору економічного впливу та чисельності населення, була першoю країною, що виграла від розширення блоку у 2010 році, коли угруповання стало відомим як БРІКС.
У середині квітня у ПАР наголошували, що ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна, виданий судом у Гаазі, встромляє їм палиці в колеса напередодні саміту БРІКС у серпні.
1 травня влада Південно-Африканська Республіка неформально попередила РФ, що буде змушена заарештувати російського диктатора Путіна за ордером МКС, якщо він прилетить до країни на саміт БРІКС.
Наприкінці травня у ПАР заявили, що не скасовуватимуть рішень МКС, але нададуть дипломатичний імунітет учасникам саміту країн БРІКС у серпні.
А 14 липня Сиріл Рамафоса казав, що Путін особисто відвідає саміт БРІКС. А згодом президент ПАР Рамафоса заявив, що Кремль погрожував йому війною, якщо Путіна арештують під час саміту БРІКС.
Вже 19 липня стало відомо, що Путін відмовився летіти на саміт БРІКС до ПАР через те, що його можуть там арештувати на вимогУ МКС. Росію фізично представлятиме голова МЗС Сергій Лавров. Путін візьме участь онлайн. У Держдепі США назвали його "міжнародним ізгоєм".
Згодом стало відомо, що лідер Китаю Сі Цзіньпін особисто візьме участь у зустрічі лідерів країн БРІКС у ПАР.
21 серпня CNN писало, що неявка російського диктатора Володимира Путіна на саміт БРІКС свідчить про ізоляцію Росії та звуження горизонтів лідера РФ.
Також Financial Times припускало, що одразу кілька країн можуть запросити до БРІКС на саміті.
Російський диктатор Володимир Путін у зверненні до учасників саміту БРІКС заявив, що РФ готова повернутися до "зернової угоди", у разі виконання її вимог.