Сьогодні стало відомо, що Україна отримала від Франції дві батареї зенітних систем "Кроталь" у складі пакета з інших французьких озброєнь, де так само є пускові до снарядів. Коли ми говоримо про Crotale, то це ефективний ЗРК малої дальності, можливості якого дають використовувати його у фронтовій зоні та для захисту об’єктів у тилу. Він розміщений на мобільному шасі та може самостійно виявляти й знищувати повітряні цілі. Дальність знищення цілей становить до 10 км. Одразу чотири цілі можуть бути знищені вісьмома ракетами, які здатен випускати цей комплекс Crotale. Ми отримали дві батареї. Склад кожної може коливатися до дев’яти пускових, тому точна кількість пускових невідома, але це важливе доповнення до тих зразків ППО, уже отриманих від США, Іспанії, Німеччини, Швеції та переданих або тих, які нададуть найближчим часом. Також це озброєння буде гарним тандемом у тих постачаннях, що нам обіцяє не тільки Франція, але й Велика Британія. Нагадаю, що вчора Україну відвідав прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак, який оголосив, що буде спеціальний транш для України, призначений для протидії дронам-камікадзе іранського виробництва, що нам буде поставлено 20 гармат із Великої Британії та системи протидії дронам. Ми зробили короткий аналіз, яку зброю може поставити Британія, коли говоримо про гармати. Можемо наголосити, що швидше за все йдеться про продукцію шведської компанії Bofors, яка входить до складу британського оборонного гіганта BAE Systems. Ця система може бути використана для боротьби з дронами. Вона має морське призначення, але з огляду на компактність може бути встановлена на наземні платформи та використана для знищення повітряних цілей. Mk 38 - розробка, яка ґрунтується на автоматичній гарматі Bushmaster і може знищувати цілі на відстані до 2,5 км. Гарна техніка, ефективна. Що більше ми їх отримаємо, то простіше та надійніше буде боротися з російськими БПЛА та дронами. Окрім гармат, нам також пообіцяли низку антидронових систем.
Експерт Defence Express із питань оборони та технологій Антон Міхненко зауважив, що антидронові рушниці нам передає низка країн, зокрема Литва. Антидронові рушниці зараз застосовують. Це достатньо непогана річ, якщо використовувати проти цивільних дронів і на невеликі відстані, до 5 км. У цьому контексті вони є ефективними. Відстань буває іноді й менша, але ці антидронові рушниці відіграють певну роль, особливо коли діють невеликим дроном цивільного виробництва. Якщо сказати про саму передачу антидронових систем із боку Великої Британії, то йдеться не про антидронові рушниці, а про комплекси РЕБ проти дронів. У Великої Британії є власний непоганий виробник. Я зупинюся на найвідомішому виробнику антидронових систем - це компанія Blighter. Вона виготовляє антидронову систему AUDC, яка призначена для виявлення невеличких дронів і забезпечує пригнічення сигналів управління, телеметрії, навігації - це ключові сигнали, які використовують дрони для ведення розвідки. Безумовно, наявність антидронових систем на сьогоднішній момент у ході бойових дій дуже важлива. Ми знаємо, наскільки складна радіоелектронна ситуація на лінії зіткнення. Там дуже велика кількість різноманітних систем: засоби зв’язку, РЕБ, радіолокаційні. Це радіоелектронний етер, він дуже насичений, тому наявність засобів, які можуть виявляти дрони, пригнічувати сигнали управління, телеметрії та навігації, - дуже важливий здобуток для ЗСУ, щоб проводити успішні військові операції.
Росіяни відвели частину своїх військ із правого берега Херсонщини. Головне питання для всіх: куди вони ці сили спробують кинути, тобто на Запорізький напрямок або Донецький і Луганський. Там достатньо активні бойові дії, і РФ на Донецькому напрямку сконцентрувала ключові сили, намагається пробитися до межі Донеччини й Луганщини й виконати першочергове завдання, поставлене на початку "спецоперації". Другий момент, який є в інфопросторі, - можливість продовження мобілізації у РФ у січні-лютому. Ми та росіяни побачили, що ресурс, кинутий на першій хвилі мобілізації, не ефективний. Росія спромоглася лише частково зупинити просування українських військ, а втратила правий берег Херсонщини. РФ намагатиметься поповнити ресурс, втрачений у ході цієї операції за рахунок нових хвиль мобілізації в січні-лютому. Головне питання в тому, наскільки вони будуть здатні забезпечити виконання завдання, які ставить Путін перед російським військом. Адже є певні характеристики: пропускна здатність самої системи підготувати необхідну кількість особового складу, щоб відправити у війська. Пропускна здатність полігонів - приблизно 70 тис. осіб. Якщо казати про здатність російської системи отримувати новобранців, то вони звикли працювати так, що призивають приблизно 120 тис. військовослужбовців навесні та стільки ж у кінці року. Максимум до 300 тис. осіб на рік росіяни можуть отримати. Якщо ми кажемо про мобілізацію впродовж одного - двох місяців, то їхня система не може перетравити 300 тис., які можуть надійти до ЗС РФ. Ще важлива підготовка особового складу. Ми бачимо, що система підготовки, яка існує в Росії на сьогодні, не здатна підготувати достатньо фахово військовослужбовців, щоб вони могли проводити сучасні бойові дії. Умовно кажучи, вистріляти три - шість патронів, кинути гранату, отримати можливості залізти в окоп, щоб над військовим проїхав танк, - це вони зможуть, але не більше. Тому сама система підготовки персоналу - теж важливий чинник, який сильно впливатиме на характер військових і здатність виконувати завдання тих, кого відмобілізують у наступній хвилі.
Військова економіка у РФ поступово переходить на військові рейки. Вони намагаються привести оборонну промисловість у той лад, щоб вона могла системно працювати в контексті ремонту військової техніки, створення нових зразків і модернізації наявного парку. Росіяни стикаються з проблемами щодо імпортних комплектувальних, експлуатації станкового парку, адже станки потрібно постійно лагодити, оновлювати, деякі речі замінювати, і заміни теж імпортовані. Ключова проблема оборонної промисловості РФ - спроможність у поточних умовах діяти самостійно, без імпортних комплектувальних. Це дуже складно. Переконаний, найближчим часом Росія цього не зможе робити. Вони розуміють проблеми, намагаються збільшити фінансування. Про це свідчать британська розвідка та стандартні показники в бюджеті РФ. Оборонний бюджет Росії у 2023 році зросте майже до $80 млрд. Минулого року він становив трохи більше за 45 млрд. Вони намагаються збільшити свій бюджет, розуміючи, що йдуть військові дії й треба викидати більше коштів на війну. Однак якщо є кошти, але нема змоги придбати окремі комплектувальні за кордоном, значить, гроші можуть піти у порожнечу. Частину витратять на підготовку персоналу, одяг, екіпірування, стрілецьке озброєння. Якщо говорити про високотехнологічну зброю, яка потребує додаткових фінансів і доступу до іноземних технологічних рішень, то тут є прогалина, яку їм швидше за все не вдасться реалізувати.
Росія тривалий час працює в системі державного оборонного замовлення. Вони виконують трирічний план: планують, скільки того чи іншого озброєння закуповуватимуть у 2023, 2024 і 2025 роках. Якщо приймають державне оборонне замовлення, росіяни планують закупівлі необхідних комплектувальних. Вони вже придбали частину комплектувальних за кордоном і створюють крилаті ракети, інше високоточне озброєння за рахунок запасів, які мали до цього. Вони купують не одразу весь набір мікросхем, адже у світі мікросхеми дефіцитні. РФ перебуває в черзі, тому одразу закупити все необхідне на три роки не зможе. Якщо на початку року чи в кінці минулого вони могли говорити, що за місяць виготовляють 30 ракет, це не означає, що на сьогодні стільки ж ракет вони зможуть виготовляти в листопаді чи грудні. Якщо тоді, грудні, було 30 ракет, то на сьогоднішній момент може бути 5 чи 6. Це означає, що терористичні атаки з використанням крилатих ракет можуть тривати, але з кожним разом кількість ракет зменшуватиметься. Вони вже черпають їх із того недоторканого запасу, але готуються до війни НАТО й мають запас залишати. Я сподіваюся, кожну наступну атаку здійснюватимуть із меншою кількістю крилатих ракет. Натомість кількість ППО в Україні зростатиме. У нас створюватимуть ешелоновану ППО різних рівнів, яка забезпечуватиме, зокрема захист і від дронів-камікадзе.
Різні експерти зазначають, що Іран не сказав ні "так", ні "ні" щодо балістичних ракет, який може передати чи продати РФ. Як це буде на практиці, важко сказати. Ми бачимо, що Іран говорить одне, а робить зовсім інше. Він казав, що дрони не постачає й це старі контракти, а натомість передає їх до РФ. Тобто ризики існують. Ці ракети можуть опинитися у РФ. Безумовно, це створить певні труднощі, адже йдеться не про крилаті ракети, а про балістичні. Їх дуже важко збивати, тому що балістичні ракети мають досить велику швидкість на останній ділянці маршруту, коли летять на ціль. Наявні в нас системи ППО не можуть забезпечити таку ж ефективність, як проти крилатих ракет або дронів. Тут потрібні серйозніші комплекси протиракетної оборони - ті самі Patriot. Бажано їх раніше отримати.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb