Стефанішина стверджує, що негайне відкриття декларацій не було принциповим для європейських партнерів

Про це вона сказала в інтерв'ю "Радіо Свобода".

Віцепрем'єрка зазначила, що за відкриття реєстру через рік проголосувала більшість нардепів.

"Хтось був не впевнений, що буде технічна готовність, скажімо так, одразу відкрити реєстри. Хтось із політиків відверто не хотів декларувати або публікувати свої статки. Багато різних було речей, але зрештою наші європейські колеги не вважали, що це суперпринципове питання. Бо в розумінні європейської бюрократії один рік – це взагалі незначний проміжок часу", - заявила Стефанішина.

"Водночас президент (Володимир Зеленський, – ред.) насамперед відреагував на суспільний запит", - додала вона.

Що відомо про електронне декларування

Закон про е-декларування набув чинності у 2016 році. Однак у 2020-му Конституційний суд України скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування статків.

У січні 2023 року посли Групи семи та Європейського Союзу заявили про очікування від України затвердження антикорупційної програми. У лютому вони закликали український парламент відновити електронне декларування.

26 липня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що в Україні потрібно відновити електронне декларування якнайшвидше та закликав фракції підтримати відповідний законопроєкт на найближчому пленарному засіданні.  

27 липня ВР у першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає відновлення електронного декларування. 5 вересня його було ухвалено в цілому. Однак документом передбачено відкриття декларацій лише через рік. Згодом на сайті президента з'явилася петиція з вимогою ветувати закон.

12 вересня Зеленський наклав вето на закон і заявив, що декларації мають бути відкриті зараз.