Чому Україна знову переведе годинник на зимовий час, якщо закон про скасування вже ухвалили

Цей перехід, який ще минулого року мав стати останнім, відбувається попри ухвалений Верховною Радою закон про скасування сезонних змін, адже президент Володимир Зеленський досі не підписав документ. Тож традиційна практика, що триває десятиліттями, продовжується, викликаючи дискусії про здоров'я, економіку та географічну доцільність.

Чому українці досі змушені переводити годинники

Володимир Зеленський, фото: V_Zelenskiy_official

У липні 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 "Про обчислення часу в Україні", ініційований спікером Русланом Стефанчуком. Документ передбачає повне скасування сезонного переведення годинників: востаннє на зимовий час мали перейти ще 27 жовтня 2024 року, а з весни 2025-го Україна мала б зафіксувати постійний зимовий час (UTC+2), відомий як "східноєвропейський час". 

Це рішення мало усунути щорічні незручності та негативний вплив на здоров'я, а також гармонізувати час з географічним положенням країни. Проте, попри ухвалення, закон не набув чинності. 21 серпня 2024 року документ передали на підпис президенту, але Володимир Зеленський досі не підписав його, ні вето не наклав. 

Статус на офіційних ресурсах залишається "передано на підпис президенту" вже понад рік. 

Причини затримки не озвучені публічно, однак аналітики припускають, що це може бути пов'язано з відсутністю детального наукового аналізу впливу на економіку та здоров'я, а також з очікуванням аналогічних рішень в ЄС, де дискусії про скасування тривають з 2019 року, але ще раніше пандемія COVID-19 відклала впровадження. 

Тому без підпису президента чинною лишається постанова Кабміну від 1996 року "Про порядок обчислення часу на території України", яка зобов'язує переводити стрілки двічі на рік. Через це 30 березня 2025 року українці вже перевели годинники на літній час (UTC+3), а 26 жовтня чекає зворотний перехід. 

Таким чином склалася парадоксальна ситуація, адже парламент проголосував "за", однак без президентського підпису практика переведення годинників продовжується, змушуючи мільйони людей адаптуватися до змін. 

Історія переведення годинників: від Франкліна до України

Ідея сезонного переведення часу зародилася ще наприкінці XVIII століття, коли Бенджамін Франклін, тоді посол США у Франції, запропонував її в сатиричній статті для економії свічок, щоб парижани вставали раніше та використовували більше сонячного світла. 

Однак справжнє впровадження відбулося значно пізніше, а саме під час Першої світової війни. 30 квітня 1916 року Німеччина та Австро-Угорщина, які страждали через дефіцит товарів, першими перевели стрілки на годину вперед для заощадження вугілля на освітлення. 

Опоненти німців також побачили в цьому сенс. Велика Британія приєдналася того ж року, а згодом і США. Мета була економічною, щоб ефективніше використовувати світловий день, зменшити витрати на електроенергію та опалення.

В Україні перше переведення відбулося в ногу з часом, а саме 16 лютого 1918 року у часи Української Народної Республіки. Тоді запровадили середньоєвропейський час (UTC+1) для синхронізації з Європою. 

В час радянської окупації в складі СРСР, щорічна практика стартувала лише з 1981 року, коли загострилися економічні проблеми: навесні – на літній час, а восени – назад.

Після здобуття незалежності в 1996 році Кабмін затвердив стандарт: перехід на літній час – остання неділя березня о 3:00 (стрілки вперед), на зимовий – остання неділя жовтня о 4:00 (назад). 

Ще у 2011 році Рада намагалася скасувати цю практику, але тоді не вистачило підтримки у владних кабінетах.

Сьогодні Україна одна з 70 країн, що зберігають перехід (120 країн відмовилися), переважно через сумнівну економію. Бо сучасні дослідження показують дуже малу ефективність таких змін, менш як 0,5% заощадження електроенергії. 

Який час найкращий для України: зимовий чи літній?

Фото ілюстративне, фото: izi.ua

Це питання досі залишається дискусійним.

Географічно Україна розташована в східноєвропейському часовому поясі (UTC+2 – зимовий час), але через протяжність із заходу на схід (понад 1300 км) виникають розбіжності у місцевому сонячному часі: у Харкові сонце сходить приблизно на годину раніше, ніж у Львові. 

Загалом зимовий час вважається "природним" для України, бо він відповідає реальному положенню сонця, дозволяючи школярам і працівникам прокидатися в світлі взимку, що важливо для безпеки та морального настрою.

Законопроєкт №4201 саме його й фіксує як постійний.

Натомість літній час (UTC+3) кращий для літньої активності: довший вечірний світловий день сприяє відпочинку, туризму та бізнесу, як у більшості країн ЄС. 

Опитування перед повномасштабною війною у 2021 році показало, що 42% українців за скасування переходу, але 25% обирають літній час, а лиш 17% - зимовий. Одна з причин – політична, оскільки РФ з 2014 року живе за зимовим часом, тому дехто бачить в цьому "зраду".

Деякі науковці теж виступають за введення літнього часу, аргументують на користь літнього, що предки жили "за сонцем", а зимовий призводить до ранніх сутінків ввечері, що шкодить продуктивності. Однак для здоров'я зимовий вигідніший, бо менше порушує людські біологічні ритми взимку. 

Тому, фактично, вибір залежить від пріоритетів. Географія, здоров’я, безпека кажуть, що зимовий час є оптимальним, натомість економіка та решта Європи можуть говорити про літній.

Вплив переведення годинників на здоров'я: ризики та поради

Переведення стрілок порушує циркадні ритми – внутрішні "годинники" людського організму, регульовані в основному сонцем, що призводить до "соціального джетлагу" (порушення внутрішніх ритмів). 

Навесні (вперед) втрачається година сну, тому зростає ризик інфарктів (медики кажуть про на 24% у перші дні), інсультів, ДТП (на 5–10%) через втому. 

Восени (назад) – легше, але все одно свої складності через безсоння, депресію, тривогу, особливо у гіпертоніків та з хронічними хворобами. 

Дослідження ВООЗ фіксують, що адаптація триває 1–2 тижні, а у вразливих категорій населення – до місяця. До речі, жінки страждають більше через гормональні особливості. 

Міністерство охорони здоров’я радить українцям готуватися до переходу заздалегідь. А саме за 3–5 днів лягати на 15–20 хвилин раніше, уникати кофеїну ввечері, гуляти вранці, не переїдати. Для людей з серцево-судинними захворюваннями важливо контролювати тиск, не пропускати ліки. Скасування переходу могло б зняти ці ризики, але поки що українці мусять адаптуватися самостійно.

Тож дебати навколо постійного зимового чи літнього часу залишаються актуальними. А питання досить комплексне стосовно здоров’я, економіки, безпеки і синхронізації з міжнародними партнерами. Ймовірно, дискусія триватиме ще, а поки що треба не забути перевести годинники або перевірити автоматичну синхронізацію своїх цифрових пристроїв.

Читайте також: Допоможе у лікуванні автоімунних захворювань і раку: Нобелівську премію з медицини отримали науковці за відкриття клітин, які контролюють роботу імунної системи