Для нас цей закон не про НАБУ і не про САП, - Юлія Тимошенко

Таку думку висловила лідерка партії "Батьківщина", прем'єр-міністерка України (2005, 2007—2010) Юлія Тимошенко у розмові з Віталієм Портниковим в етері Еспресо. 

"Я думаю, що вони (люди, які вийшли на протести проти закону, який обмежує повноваження НАБУ та САП, - ред.) не протестували внутрішньо проти якогось законодавства. Цих законів стільки прийнято за час війни, дуже поганих законів. Вони протестували проти мега корупції в країні, якої ніколи в житті не було. Були різні етапи. Слухайте, я хочу вам сказати, що корупція була велика, ну, на такому системному і глибинному рівні, ну, ви ж теж це розумієте, такого не було ніколи. І тому люди вийшли. А от закон, який прийняли, - для нашого фракційного, командного, глибокого усвідомлення цього закону, - я можу сказати, що цей закон не про НАБУ і не про САП для нас. Для нас цей закон про суверенітет України, про можливість повернути собі право керувати країною, собі - це народу України", - сказала вона.

Як наголосила політикиня, іноземці не повинні мати вирішального голосу у діяльності українських органів влади - чи то антикорупційних, чи то інших. Тому фракція "Батьківщини" й підтримала запропонований Зеленським законопроєкт.

Юлія Тимошенко зазначила, що САП - це Спеціалізована антикорупційна прокуратура, яка створюється і затверджується, згідно із законом, Генеральною прокуратурою. 

"А НАБУ - це Національне антикорупційне бюро України. До речі, мало хто на Майдані міг це розшифрувати. Так от, воно затверджується Кабінетом Міністрів України. І тому мова іде про те, що, все одно, зв'язка ця є, але в чому тонкість? І я цю тонкість поясню. От у мене в руках зараз закон України про внесення змін про порядок формування Конституційного Суду. Чому я про це говорю? Тому що Конституційний суд - це остання інстанція взагалі, коли можна захистити національні інтереси України, Конституцію, свободу, права людей. Це коли, наприклад, щось проти національних інтересів в країні робиться, це остання інстанція це зупинити. Так от, він у нас за Конституцією формується так - третина від президента, третина від з'їзду суддів і третина від парламенту", - зазначила вона.

Народна депутатка наголосила, що цим законом створена Міжнародна дорадча рада при Конституційному Суді, у якій домінують іноземці.

"Вони тут три на три, але справа в тому, що оці три, вони в усіх дорадчих радах мають абсолютний і визначальний голос, тому що система впливу не тільки базується на цьому, а вона багатоповерхова. І тому, от дивіться, тут однозначно іноземні люди, які не обрані країною, не несуть відповідальність за наслідки, люди не знають, що це за такі учасники міжнародних дорадчих рад. І оця міжнародна дородча рада дає президенту, з'їзду суддів і парламенту вже готові кандидатури суддів Конституційного Суду, а президент, обраний народом, парламент обраний народом, і з'їзд суддів, які представляє самий вищий орган судової системи, вони просто парафують, підписують. Тому що це обов'язково", - додала Юлія Тимошенко. 

Що передувало

22 липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт, прийнятий на засіданні Верховної Ради, деякі пункти якого обмежують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та підпорядковують їхню діяльність генпрокурору. Дані в картці законопроєкту тричі змінювали: спочатку закон повернули з підписом президента, згодом помітка зникла, а за деякий час у картці знову зʼявився підпис Володимира Зеленського.

Окрім президентської фрації "Слуга Народу", даний закон також підтримала "Батьківщина" і ще деякі народні депутати.

Після голосування у Верховній Раді тисячі українців у великих містах вийшли на мирні протести, вимагаючи накласти президентське вето на закон, що значно обмежує повноваження  антикорупційних органів.

Європейський Союз висловив серйозне занепокоєння ухваленням українського закону № 12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП. За словами речника Єврокомісії Ґійома Мерсьє, ці структури є ключовими для антикорупційних реформ і мають діяти автономно, щоб підтримувати довіру громадськості та просувати євроінтеграцію.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто звернулася до президента Зеленського з вимогою пояснень, наголошуючи на неприпустимості компромісу щодо принципів верховенства права — особливо у контексті кандидатства України в ЄС.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що втрата незалежності НАБУ є "серйозним кроком назад" та може підірвати шанси України на вступ до ЄС. Представники Франції та Німеччини також висловили занепокоєння, закликавши Київ переглянути закон і зберегти інституційні запобіжники незалежності цих органів.

Загалом у Брюсселі вважають: цей закон ставить під загрозу інституційну стійкість України, її демократичний курс і підтримку з боку західних партнерів, особливо враховуючи військовий контекст та євроінтеграційні плани.

24 липня нардепи зареєстрували в Раді свій законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ й САП.

Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює всі процесуальні повноваження та гарантії.