Український бізнес уже дивиться в бік масової трудової міграції: співзасновник HRD Club Дегтяр про потребу спростити умови працевлаштування іноземців

Про це заявив співзасновник HRD Club Ukraine Дегтяр Дмитро під час обговорення Стратегії міграційної політики України до 2035 року, одним із пунктів якої є контрольована імміграція.

"Бізнес дивиться зараз в сторону залучення масової трудової міграції. Умовно, ми не шукаємо айтішників, топменеджерів серед трудових мігрантів. Основа – це маспідбір. Тобто будівельники, механізатори, складські працівники (логістика)", – каже він.

За словами Дмитра Дегтяра, вимог до іноземців не багато: базова англійська, щоб можна було порозумітись з людиною, а також готовністю до фізичної праці. При цьому якщо йдеться про виробництво, пов'язане з металургією, то є окремі країни, з яких рекомендовано залучати в таку галузь персонал.

Однак, за словами експерта, на практиці привезти і офіційно працевлаштувати іноземця в Україну вкрай важко, оскільки є вимоги навіть до того, скільки коштів має бути в іноземця на рахунку.

"Офіційна інформація у нас одна, у реальності, аби людина була працевлаштована, суми значно більші… І тут головна вимога до уряду і в цілому до цієї системи. Якщо ви бачите, що у нас в країні, ну, дефіцит величезний персоналу. Скоро, не дай Боже, дефіцит сягне 8,6 млн...
Те, що ми залучаємо молодь, повертається велика кількість ветеранів, але це все одно ресурс береться з середини, а у нас дуже багато виїхало людей, і нам треба цей ресурс поповнити за рахунок іноземної робочої сили. При чому в великих об'ємах, – каже Дмитро Дегтяр. – Так, ці об'єми мають бути регульованими, чітко розділені на різні галузі, але також має бути дебюрократизація, щоб цей процес був швидкий, автоматизований, зрозумілий".
За його словами, важливо, аби процес перевірки іноземців службою безпеки  відбувався на етапі, коли вони ще в своїй країни, а не коли група людей уже на кордоні. Часто уже на в’їзді в Україну половину групи відфільтровують, а за них уже роботодавець сплатив.

"Процес завезення – це не тиждень, два, три. Це шість місяців, дев'ять місяців.  Частина цих людей доїжджає до кордону транзиту. У Молдову, наприклад.  Там частину Служба безпеки відсіває, бо процес перевірки відбувається тоді, а не на початку. Потім частина людей уже чекає документів на в'їзд, гроші витрачаються, роботодавець нервує, бо людей немає. У результаті, невелика кількість із великого об'єму, яка приїжджає, іде працевлаштовуватись", – розповідає Дмитро Дегтяр.

Інша проблема у тому, що частина іноземців розглядає Україну, як транзитну країну на шляху до Європи. Тож трохи попрацювавши в Україні, вони намагаються "звалити". І це теж ризик для бізнесу, який вкладає кошти в те, щоб привезти працівників.

"Загалом я за прозорість, за дебюрократизацію, за пришвидшення умов залучення іноземців. Щоб було прогнозовано та зрозуміло, на які посади, у які галузі  це нам буде потрібно (залучати іноземців, – ред.), де ми цих людей беремо, і як ми їх відфільтровуємо ще на етапі, коли вони за кордоном", – каже Дмитро Дегтяр. 

• 20 вересня колишній урядовець Дмитро Кулеба припустив, що для розв'язання демографічних проблем в Україні, ймовірно, доведеться залучати трудових мігрантів із азійських країн. Однак із цією думкою не погодився народний депутат від "Слуги Народу" і секретар Нацради з відновлення України Данило Гетьманцев.