Наступ росіян змушує Трампа діяти швидше, а в українців вичерпується терпіння до Банкової. Акценти світових ЗМІ 29 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 29 липня.

Чому Трамп вирішив зміни дату можливого впровадження санкцій проти РФ?

Трамп і Путін, фото: gettyimages

Увагу світових медіа привернув Дональд Трамп, який раптово скоротив термін свого ультиматуму, який він поставив Володимиру Путіну, щоб той припинив війну в Україні – з 50 днів до 10-12. 

Як відзначає The New York Times, президент Трамп заявив у понеділок, що він "розчарований" Путіним через війну в Україні, і додав, що дасть Москві від 10 до 12 днів для припинення конфлікту, інакше їй запровадять новий раунд санкцій.

"Я збираюся встановити новий термін приблизно на 10 або 12 днів, починаючи відсьогодні – немає сенсу чекати, – сказав Трамп журналістам у Шотландії під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. – Ми просто не бачимо жодного прогресу". 

Якщо Кремль не виконає вимоги, "це будуть санкції, а можливо, й тарифи, вторинні тарифи", – сказав він, додавши, що "не хоче так чинити з російським народом".

"Запровадження нових тарифів стало б зміною для Білого дому, який виключив Росію з раунду тарифів, запроваджених проти низки країн у квітні. А загроза вторинних тарифів – для будь-якої країни, яка торгує з Росією – може загрожувати економічним партнерам, зокрема Китаю та Індії, які імпортують російську нафту та газ", - пишуть у The New York Times.

У CNN припускають, що така зміна дати можливого впровадження тарифів Трампа пов’язана із ситуацією на полі бою. 

"З огляду на темпи та стратегічний характер просування Москви лише за останні два тижні, цілком ймовірно, що найближчими тижнями її війська наблизиться до оточення східних центрів Покровська та Костянтинівки, а також Куп'янська на півночі. Це б суттєво змінило динаміку лінії фронту та наблизило б мету Путіна – захопити Донецьку область. Це також зробило б оборону території між сходом України та Києвом набагато складнішим викликом на майбутню зиму. Україна втратила б контроль над більшістю міст, на які вона зараз покладається, щоб утримувати схід, і намагалася б утримати Краматорськ та Слов'янськ", - кажуть американські журналісти.

Вони додають, що запровадження вторинних санкцій, якими погрожував Трамп, матиме величезний глобальний вплив. Адже "передбачають покарання" Індії та Китаю за купівлю російської нафти та газу.

"Якщо Трамп також запровадить санкції, це зашкодить США та світовому енергетичному ринку, а його дії, ймовірно, будуть більш вираженими та агресивними, ніж будь-які дії його попередника, президента США Джо Байдена", - попереджають у CNN.

У The Washington Post зауважують, що прискорений графік впровадження санкцій є "останньою ознакою розширення розколу у відносинах між двома лідерами, який може мати широкомасштабні наслідки".

Путін і Трамп, видно, ведуть битву его, сказав Майкл Кіммедж, експерт з питань Росії та професор Католицького університету. А послідовні заяви Трампа про непокору Путіна дедалі більше підтверджують, що йому доведеться підтверджувати свою погрозу.

"Це, очевидно, стійка лінія послань, і… важлива, тому що Трамп ускладнює собі відступ, – сказав Кіммедж. – Незалежно від тиску, який він чинить на Росії, він також чинить певний тиск на себе і фактично зобов’язується дотримуватися цього певного визначеного курсу".

За словами Кіммеджа, санкції не позбавлені політичного ризику для Трампа, особливо тому, що їх можна розглядати як такі, що суперечать світогляду президента "Америка понад усе".

"Вторинні санкції становлять величезну загрозу для Росії, яка залежить від доходів від продажу нафти та газу. Санкції також можуть спровокувати інфляцію в Сполучених Штатах або навіть загрожувати її відносинам з такими країнами, як Індія", - відзначають у The Washington Post.

The New York Post випустило редакційну статтю в якій журналісти похвалили дії Трампа, написавши: "Трамп абсолютно правий, що дає Путіну менше часу для вбивств". 

"Браво президенту Трампу за те, що він усвідомив, що його 50-денний термін для Володимира Путіна для досягнення мирної угоди з Україною був надто щедрим – і абсолютно непотрібним. … Метою Путіна ніколи не був мир; нею є і завжди було повне знищення України. Божевільний Путін відкрито діяв недобросовісно, кажучи президенту Трампу те, що той хоче чути, під час особистих розмов, а одразу після цього влаштовуючи українцям справжнє пекло. … Заходу давно час посилити тиск і зробити війну занадто дорогою для Путіна, щоб Росія не могла її продовжувати. У Трампа немає іншого вибору, окрім як змусити російського диктатора відчути справжній біль. І зараз саме час це зробити", - стверджують у The New York Post.

У Der Spiegel пишуть, що президент Зеленський налаштований обережно оптимістично після слів Трампа про новий термін, натомість Москва реагує різко. Зокрема, колишній глава російської держави Дмитро Медведєв пригрозив війною. Він написав, що Трамп повинен пам'ятати, що кожен ультиматум – це крок до війни.

Зеленський та його команда можуть спробувати провести "керовані" вибори 

протести в Києві 25 липня 2025 року, фото: Наталя Стареправо/Еспресо

Західні медіа продовжують аналізувати ситуацію в Україні після перших значних протестів проти президента Зеленського через ситуацію з НАБУ та САП. Зокрема, у Politico написали статтю, яку назвали: "Протести в Україні привернули увагу Зеленського".

"Зі зниженням популярності президента, він та його команда рефлекторно намагаються посилити свою владу. Тепер терпіння вичерпується", - пояснюють основну думку у виданні. 

У Politico прямо кажуть, що минулого тижня президент України Володимир Зеленський "злякався і це було цілком логічно". 

"Спочатку здавалося, що український лідер налаштований на те, щоб діяти зухвало, рішуче налаштований ігнорувати демонстрантів, серед яких були ветерани війни та військовослужбовці, а також цивільні особи. Але мітинги поширилися по всій країні, а громадське обурення лише посилилося, а солдати на передовій також засуджували закон у соціальних мережах. ….  Зрештою, під наростаючим обуренням громадськості, президент України піддався тиску та погодився відновити незалежність відомств – новий закон, який повертає час назад, має бути проголосований у четвер. Але чому він спочатку не усвідомив ймовірності такої лютої реакції? Чи це просто зарозумілість влади, чи це відчуття безкарності?" – ставлять питання у виданні. 

Серед осіб, які зараз перебувають під слідством, є колишній віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов та колишній заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма, нагадують у Politico. 

"Шурму було звільнено минулого року після того, як стало відомо, що його брат отримував "зелені" субсидії від уряду України на сонячні електростанції, що працюють на окупованому Росією Донбасі. За збігом обставин, у середині липня слідчі НАБУ та німецька поліція провели обшуки в будинку Шурми в Мюнхені", - зауважують у виданні. 

Опозиційна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка вечеряла з двома посланцями ЄС у ніч підписання суперечливого закону, розповіла Politico, що європейські лідери не соромилися висловлюватися з Зеленським у телефонних розмовах та особистих повідомленнях. Серед іншого, українського лідера попередили, що "будуть наслідки для процесу вступу України до ЄС" якщо він не відмовиться, сказали їй посланці.

З якоїсь причини Зеленський та Єрмак "явно недооцінили можливу реакцію суспільства та партнерів України", – сказала Климпуш-Цинцадзе.  

"Однак деякі лідери громадянського суспільства вважають, що напади на відомства є ознакою того, що Зеленський та його кланоподібна група помічників починають панікувати через його низькі показники в опитуваннях. Наразі його шанси на перемогу на наступних виборах, коли вони нарешті відбудуться, здаються примарними, оскільки колишній командувач збройними силами генерал Валерій Залужний, якого Зеленський звільнив після зіткнення щодо воєнної стратегії, вважається найбільш ймовірним обранням", - пишуть у виданні. 

За словами Адріана Каратницького, автора книги "Поле битви Україна" та колишнього президента неурядової організації Freedom House, цей крок щодо НАБУ та САП є прикладом перевищення Зеленським своїх повноважень і цілком може гарантувати, що він буде президентом лише на один термін. "Це другий цвях у труну після звільнення Залужного", – сказав він.

"Існує побоювання, що Зеленський та його команда зрештою спробують провести "керовані" вибори, а не вільні. Але це буде важко здійснити з таким активним громадянським суспільством, а також з українцями, які рішуче налаштовані після всіх своїх жертв воєнного часу отримати таку країну, яку вони хочуть – таку, що не буде полонена корупцією. Вуличні протести в Україні привернули увагу Зеленського, і вони свідчать про те, що терпіння вичерпується", - підсумовують у Politico.

Читайте також: Холодна дипломатія: як Європа і Китай шукають баланс