Україна щодня завдає понад 100 ударів по об'єктах РФ на фронті. Колонка Сергія Згурця

Удари України по РФ

Прийшов час повертати своє. Промовисте звернення Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного із цією фразою й емоційне відео з молитвою за визволення України, звісно, можна сприймати як ознакою довгоочікуваної весняно-літньої наступальної операції, до якої тривалий час готуються ЗСУ. Але чи справді так? Однозначної відповіді не існує, адже триває етап введення ворога в оперативну оману. У тумані війні Україна здійснює психологічний вплив на ворога, як із цим відео, та конкретні дії на лінії фронту, щоб послабити оборону РФ і підштовхнути її до помилкових вчинків і рішень. Безпосереднє значення тих чи інших подій, які реалізують ЗСУ, стане зрозумілим лише згодом, коли наступ набуде певних рис. Тоді можна буде глибше оцінити значення тривалої та виснажливої оборони Бахмута, того, що зараз відбувається на Херсонщині та Запоріжжі, рейдів РДК до Бєлгородської області. Є маркери, які безпосередньо стосуються до формування поля бою не лише в психологічному сенсі, але й у військовому. Наприклад, The Economist підсумував кількість ударів з артилерії та далекобійних систем України по ворожих цілях за лінію фронту протягом тижня.

Дані отримали за допомогою супутників NASA, які двічі на добу проходять над кожною ділянкою фронту з тепловими датчиками. За 11 - 25 травня по всій лінії фронту ударів по ворожих об’єктах було в чотири рази більше, ніж за два тижні до того. Водночас зараз кількість ударів найбільша з 2 серпня 2022 року: понад 100 на день. Зростання почалось 11 травня, з постачаннями британських ракет Storm Shadow. Україна б’є по логістиці й командних пунктах далеко за лінію фронту по всіх ділянках. Оборона РФ слабшає, але не дає визначити напрям подальших дій ЗСУ, тобто туман війни зберігається. Звільнення наших територій потребуватиме мужності та професійності наших воїнів, підтримки їх потужним арсеналом зброї, як це відбувається, зокрема в Бахмуті та навколо нього.

Становище на Бахмутському напрямку

За оцінками офіційних посадовців, динаміка бойових дій дещо зменшилася. Екскомандир полку "Азов" і виконувач обов’язків командира 3-ї ошбр Максим Жорін зазначив, що в місті нашим головним завданням є утримання позицій, а на флангах - просуватись уперед. 3-я ошбр майже два тижні бере участь в активних наступальних діях на південному фланзі та робить це досить успішно, попри не співмірні сили з РФ за кількістю особового складу, технікою, артилерією, авіацією, але знаходимо змогу вибивати ворога з позицій і просуватись уперед. Проте треба трохи часу, щоб після цих важких боїв, які давалися нам великою ціною, перегрупуватися. РФ почала потроху адаптуватися. Нам треба знайти слабкі місця в противника, а вони є й ми їх бачимо. Після того продовжимо рухатись уперед, покроково підходячи до оточення Бахмута. Є основна відмінність між вагнерівцями й регулярними військами РФ: специфіка ПВК Вагнера - штурми та просування вперед, водночас досить погано знаються на обороні. Регулярні війська більше підлаштовані до системної оборони й дуже погано показували себе в штурмових діях. Зміни відбуваються. РФ заводить нові частини: і тих, хто міняє, і резерви, що намагаються стабілізувати ситуацію, зупинити ЗСУ. Були десантники, які до цього воювали біля Каховки та на Київщині. Різниця буде відчутна, проте ЗСУ чує, бачить ворога та знаходить його слабкі місця, адже дуже важливо зберігати життя та зменшувати ризики для особового складу. Але просуватись уперед будемо, хай би там які підрозділи РФ не заходили.

Унікальність підготовки 3-ї ошбр

Багато в чому бригада перебрала досвід "Азову". Чимало офіцерів, які командують і служать у 3-й ошбр, раніше були в "Азові". Дуже багато принесли досвіду підготовки, зокрема морально-психологічної. Підготовка вирішальна на полі бою. Навіть коли тривають сильні бої, у бригаді зобов’язані приділяти увагу бойовій підготовці, адже не можна відправляти людину, яка не знає, як себе захищати, надавати медичну допомогу тим, хто поруч. Навіть на лінії фронту знаходять можливості для навчання та підвищення кваліфікації особового складу недалеко від бойових дій. Рекрути готуються в окремому місці, а потім потрапляють на передову. Без штурмової піхоти деокупації території не буде. Її неможливо звільнити ракетами, бомбами, авіацією, дронами. Там можуть закріпитися тільки люди. Саме завдяки ним це вдається робити. Але в бригаді думають, як зменшити ризики для бійців, тому застосовують сучасні методи ведення бою, дрони. Це об’єднується в систему, завдяки якій можна зменшити ризики, зокрема, для штурмової піхоти. Будь-яка підготовка лише частково забезпечить готовність до того, що на вас чекає, а все інше - поле бою та досвідчений командир поруч - це те, що навчить, дасть упевненість у собі та знання, що робити.

Зміна тактики РФ в ударах по Україні

У ніч на 28 травня Росія завдала наймасовішого удару іранськими дронами-камікадзе по Україні. Ворог випустив 58 баражувальних боєприпасів, левову частку скерувавши на Київ. З 59 58 збили. Координатор групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко зазначив, що це була рекордна атака з використанням “шахедів”. За травень РФ здійснила третю рекордну атаку: спершу 35, 36 дронів, а зараз - 54 безпілотники. Бачимо тенденцію на зростання. РФ використовувала інші маршрути, траєкторію польоту, щоб максимально підвищити ефективність атак, знищити якийсь об’єкт і оминути нашу ППО. З 28 квітня росіяни виявляли наші позиції ППО, майже щодня здійснювали ракетні, дронові нальоти. Наша ППО мобільна, РФ створювала мапу її розташування, формувала нові траєкторії, починають їх використовувати, але менш ніж у 5% досягають ефемерної мети. Росіяни змінюють тактику та регулярними з початку травня ударами по тилу України намагаються відвертати увагу нашої ППО. Командування РФ вважає, що ППО братиме участь у наступі найближчим часом, тому намагаються тиснути на тил, щоб протиповітряна оборона перебувала в бойовому режимі. Ще 2022 року деякі шахеди, збиті так, що зберегли цілісність, мали блоки ГЛОНАСС - російської копії GPS. Таке вдосконалення робили, щоб збільшити керовану відстань польоту та точність дронів. Запобігти цьому не можна. Іран, попри десятки років під санкціями, зміг реалізувати програму дронів-камікадзе. Попри примітивність, вони несуть серйозну загрозу, мають досить потужну бойову частину. Запобігти неможливо. Наші міжнародні партнери не можуть нейтралізувати виробництво в Ірані, а воно розміщене під землею. Щоб завадити йому, потрібні специфічні елементи ураження, наприклад, протибункерні бомби. Треба заходити в повітряний простір Ірану чи проводити сухопутну операцію. Ніхто цього не робитиме.

Прогрес у створенні українських дронів

На сьогодні Олександр Коваленко не бачив використання цих безпілотників у бойових умовах. У 2020 році дійшли висновків, яким може бути дрон, що використовують для його створення, його бази. Можливо, це досить перспективно, але використання в реальних бойових умовах ми на сьогодні не побачили. Цей проєкт - на етапі випробування. Ми чекаємо, коли їх застосовуватимуть. Зважаючи на те, що РФ поки демонструє великі білі плями в ППО, ці дрони в разі серійного виробництва використовуватимуть постійно та справді будуть ефективні. 

Результати атаки на корабель РФ "Іван Хурс"

Треба вдосконалювати контактне відпрацювання бойової частини українських дронів. Якщо "Іван Хурс" справді в Севастополі, то вона не спрацювала. Також ефективніше треба використовувати безекіпажні надводні катери вночі. Кораблі проєкту, як "Іван Хурс", на озброєнні РФ є в кількості двох одиниць. Їх збудували за 20 років, що робить судна настільки унікальним. Можна було завдати серйозного удару не тільки технічно, а й репутаційно. Але корабель озброєний переважно кулеметом і не має достатньо засобів для протидії катерам. Уночі удар був би набагато ефективніший. З іншого боку, корабель саме вранці проходив Босфор і заходив у Чорне море. Тоді його й атакували, максимально швидко відреагувавши на можливість удару. Це плюс. Також перевага в тому, що жоден корабель РФ не може почуватися безпечно в Чорному морі. Над реалізацією деяких моментів треба працювати, але із часом воно прийде й ККД таких атак збільшиться.