Почати спільно з союзниками збивати повітряні об'єкти на східному кордоні України є найбільш раціональним рішенням, - Безсмертний

Про це в етері Еспресо сказав дипломат Роман Безсмертний.

Він пояснив, що угоди про спільне збиття об'єктів не впливає на стосунки країн в рамках НАТО.

"Така угода може укладатися на двосторонній основі, на багатосторонній основі з країнами-партнерами, країнами-сусідами. І ніяких тут обмежень з погляду співпраці, взаємодії в питаннях безпеки і оборони не існує. Бо не обов'язково укладати Україна-НАТО. Можна укласти Україна-Польща, Україна-Литва, Латвія, Естонія. Можна укладати багатосторонні угоди", - заявив Безсмертний.

Дипломат зауважив, що з 20 дронів станом на зараз ми розуміємо долю п'яти - шести об'єктів, які знаходилися в небі. 

"А все це збивалося винищувачами. Ми уявляємо ситуацію в Європі, якщо над Європою в один момент опиниться до 800 об'єктів подібних. Що означає підняти для їх враження авіацію в Європі? Кого вони будуть збивати? Самі себе чи ці об'єкти? Як буде працювати вся система? То уже очевидно, що позиція української сторони про те, що необхідно укладати угоду про спільне закрите небо і починати збивати не на західному кордоні України, а на східному кордоні є найбільш раціональним рішення у цій ситуації", - вважає він.

На думку Безсмертного, ворог буде обходити іншими шляхами.

"Буде обходити через Білорусь, буде обходити через Балтику, буде обходити з Чорного моря, з півдня. В принципі, можна закрити хоча б цю частину територіальну на якій набагато легше працювати, бо далі ж іде набагато складніша тема. Українська територія лісостепова. Це не гірська місцевість, де порізана територія, як це в багатьох європейських державах. Зрозуміло, що там набагато легше, наприклад, тим же самим крилатим ракетам ховатися за рельєфом. Набагато складніше в таких умовах діяти і системам ПРО і ППО", - заявив дипломат.

Він додав, що є безліч аргументів, які можуть сказати про те, що сьогодні конче необхідно прискорити цей процес. 

"Щобільше, така взаємодія має бути не лише в питаннях протиракетної, протиповітряної оборони. Така система має бути в тому числі в безпілотній авіації, яка покликана відігравати роль протиповітряного захисту, як і в інших технологічних складових, які випробувані вже в Україні і працюють. Виходячи з того, що загроза нападу і розширення фронту і задіяння сил РФ проти країн Європи і країн НАТО зростає - це означає, що виправданими є і мотивованими, як необхідні подібні угоди між Україною і європейськими партнерами, між Україною в рамках Європейського Союзу навіть і так далі", - зазначив Безсмертний.

 Дипломат наголосив, що необхідна робота і ініціатива з боку України є. 

"Я вже не кажу тема, яка була озвучена українською стороною стосовно завчасного попередження, стосовно атак. У цьому відношенні очевидно, що 1000 км від східного кордону до західного України, дозволяють завчасно повідомити, в тому числі і населення європейських держав про загрозу атаки", - підсумував він.

"Шахеди" у повітряному просторі Польщі. Що відомо

Оперативне командування Збройних сил Польщі приводило засоби повітряної оборони та авіацію у стан найвищої готовності через нічну атаку 10 вересня Росії на Україну. Російські дрони порушили повітряний простір країни. Мова йде про більше ніж 20 БПЛА, працювала ППО.

У селі Люблінського воєводства в Польщі уламки дрона впали на житловий будинок, ніхто не постраждав. 

На фоні атаки президент Володимир Зеленський заявив про готовність України допомогти Варшаві в розбудові системи оповіщення та захисту від викликів РФ. Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн каже, що ЄС будуватиме "стіну проти дронів".

Згодом стало відомо, що НАТО активувало Статтю 4 Північноатлантичного договору після вторгнення російських дронів на територію Польщі. 

Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що необхідно "об’єктивно встановити", під чиїм контролем були безпілотники.