Про це він розповів в етері Еспресо.
Економіст прокоментував податок на "боягузтво", згідно із яким можливо буде легально "відкупитися" від мобілізації: "У тому вигляді, як це подається владою, воно виглядає недолуго і тому безпечно викликає незадоволення. Водночас я постійно наголошую, є конституційна норма про те, що цей обов'язок стосується всіх чоловіків дорослого віку, все інше - це вже політичне сприйняття цього процесу. Потрібно розуміти, що для того, щоб Україна як держава вижила, вона повинна вистояти не тільки на фронті, а й економічно. Тому все одно має бути система, яка б передбачала, що у вас якась кількість людей працює, сплачується податки, є споживання, відповідно економіка повинна функціонувати".
Кушнірук продовжує, що умовно є певна кількість людей, яких потрібно мобілізувати, проте критеріїв відбору не існує, тому насамперед має бути логіка.
"Це не повинно стосуватися - хто показав більшу зарплату, той не йде служити - це неправильний підхід. Підхід має полягати в тому, що ця історія не повинна бути прив'язана до сплачених податків, вона має бути прив'язана: по-перше, у тебе є певна компанія, яка створює додану вартість, значні податкові надходження, по-друге - має бути встановлено, що людина, якщо підлягає броні, за неї має бути сплачена разова сума - декілька сотень тисяч гривень, а потім щомісяця окремо, крім податків, ще десятки тисяч гривень за цю бронь", - пояснює голова експертної ради Українського аналітичного центру і додає, що це має стосуватися як власника, так і найманих працівників.
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.
25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
За прогнозами нардепа Ярослава Железняка, законопроєкт можуть ухвалити в другому читанні у середині квітня. Відповідно, документ набуде чинності в середині травня.