Почну з несподіваної заяви речника Ради Нацбезпеки США Джона Кірбі в інтервʼю одному з американських видань. Кірбі сказав: "Ми знаємо, коли навесні покращиться погода, можемо очікувати, що росіяни захочуть піти у наступ на кількох напрямках. І ми не знаємо точно, як вони це зроблять, але ми хочемо забезпечити, щоб українці були здатні краще захиститися від цього". Несподіванка полягає у заяві про цей наступ, тому що пару днів тому керівник ГУР Кирило Буданов казав, що ворог перейшов до оборони по всіх ділянках фронту з певними виключеннями - Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка, де тривають активні бойові дії. Як поєднати ці твердження? Думаю, що насправді противник на сьогодні немає можливостей для проведення широкомасштабних дій на додаток до того, де він зараз намагається протиснути нашу оборону. Усі ворожі сили та резерви скоріш за все будуть кинуті на ці найгарячіші ділянки.
Бахмут тримається, фланги утримуються попри всі ризики, що повʼязані з накопиченням російських сил та їхніми спробами протиснути нашу оборону. Ситуація в Авдіївці та Марʼїнці так само є складною. Але з приводу Авдіївки та Марʼїнки хотів би, щоб ми зважили на заяву речника Таврійського напрямку Олексія Дмитрашківського, який сказав, що ворог знову почав нарощувати артилерійську потужність, обстрілює наші позиції, так само як це було у лютому цього року. Коли починався цей, так званий, другий наступ Росії на Донбас. Ми бачимо, що за допомогою артилерії ворог намагається впливати на нашу оборону.
Окрім артилерії додалася й авіація. Кількість вильотів російської авіації збільшилася з використанням плануючих бомб, та й взагалі бомб, які використовують російські літаки. За даними Генштабу на ранок 25 квітня, ворог використав авіацію 62 рази - це більше, ніж у попередні періоди. Окупант робить ставку на авіацію і на артилерію. Армія РФ і далі активізовуватиме зусилля по всіх цих напрямках, де вона має найкращі можливості, з точки зору, і резервів, і наступальних дій.
Так само це стосується і ділянки Сватове - Кремінна, про яку ми згадуємо менше. Але сьогодні командувач Сухопутних військ Олександр Сирський сказав про те, що противник намагається витиснути наші війська з Серебрянського лісництва, яке південніше Кремінної. Процес витискання йде достатньо тривалий час, але не так успішно, як хотілося б противнику.
Ігор Костюк, боєць Легіону Свободи з напрямку Лиман-Кремінна, розказав, що триває потужна активізація ворога. Противник використовує багато авіації, дошкуляють нам їхні авіабомби ФАБ-500 та їхні С-300. Завдяки нашій розвідці та комунікації бійців між собою, ми завчасно розуміємо напрямок удару, але шкода, знищуються населені пункти на цьому напрямку.
Боєць Легіону Свободи зазначив, що ворог обстрілює нещадно, хаотично та дуже неприцільно. Коли отримуються розвіддані, куди має бути удар і куди реально прилітає, то є різниця у кілометри. Кожен удар - це втрата нашої інфраструктури та часто втрати серед цивільного населення, серед військовослужбовців, серед побратимів. Також не зупиняються атаки з боку ворожої піхоти. Ворог використовує ДРГ, сучасні безпілотники. Противник використовує різні маскувальні костюми, які не дають можливості якісно спостерігати за ним у тепловізори. Але напрямок Кремінна міцно стоїть, стримуємо ворога, знищуємо його у великій кількості. На нашому напрямку ми маємо десятки кілометрів посадок, лісів, і концентрація ворога дуже велика. Але наші хлопці мужньо стримують загарбника.
Костюк додав, що неодноразово помічали безпілотники "Ланцет", які ворог використовує на цьому напрямку. Протидіємо з ПЗРК, РЕБів, тобто є варіанти боротьби з ними. На кожен їхній крок наші бійці вигадують різні методи боротьби. Також ворог намагається знищити систему звʼязку Starlink, тому що вона є якісною, адже на цьому напрямку іншої комунікації, типу мобільного звʼязку чи мобільного інтернету фактично немає. Starlink є якісною технологією, але росіяни намагаються якось дошкулити, однак повністю знищити цю систему їм не вдається. Боремося з цим, знаходимо різні варіанти радіоелектронного маскування, щоб наші антени мали змогу якісно як приймати, так і передавати сигнал.
Зараз ми готуємо до активних бойових дій свої бригади, яких вже є 12 з огляду на інформацію у матеріалах Пентагону. Також ми розуміємо, що ці бригади повинні бути ефективно підготовлені, але питання – яким саме чином? В одному з українських видань була публікація, що десь у квітні Офіс президента та керівник ОП зібрали низку політиків та фінансистів, і фактично за кожним з них закріпили окремі бригади для посилення активності забезпечення цих бригад всім необхідним. Відповідно, виникає питання: наскільки логічними є такі кроки забезпечення бригад коштом закріплення за кожною бригадою певної посадової особи, що має дотичність до ОП?
Віктор Трегубов, майор ЗСУ, журналіст, вважає такий підхід не є правильним, тому що потрібні офіційне фінансування та офіційне керівництво війська, а не призначення окремих людей без фактичних повноважень і відповідальності. Можливо, це є вимушеним кроком у цій ситуації для залучення більших коштів. Якщо згадати досвід 2014 року, коли діяла така сама схема з добровольчими батальйонами, то вона не була ефективною, тому від цієї схеми відмовилися. Інша ситуація, що є фактори, про які ми не знаємо, наприклад, фінансового штибу, що виступають на користь такого підходу. Нагадаю, що у 2014-15 роках ми відмовилися від такої структури, що пішло на користь.
Журналіст Трегубов зазначив, що з інформаційної точки зору те, що навколо контрнаступу створився певний інформаційний хаос і велика кількість версій, то, можливо, така картина і несе певну користь. З другого боку, якщо ми говоримо про суспільне очікування, то така схема не є найгіршою, бо було б гірше, коли суспільство говорило: чому ми тільки відступаємо. Краще, хай люди чекають хороших новин. Також непогано, що контрнаступ очікують і на Заході, бо вони у нього інвестують, головне, щоб були виправдані їхні сподівання. Однак спрогнозувати, як буде сприйнятий результат контрнаступу ми не можемо, тому що є різниця у військовому успіху та у сприйнятті успіху пересічного громадянина.
Продовжу коментар Трегубова щодо нашого контрнаступу, який ми фактично маємо називати наступ, бо, коли мова йде про контрнаступ, то ідеологічно спираємося на те, що робимо свої кроки у відповідь на ворожий наступ. Зараз головні виклики полягають у тому, аби наші бригади були повністю укомплектовані та забезпечені усім необхідним для наступу. Після цього вже буде стояти питання часу та місця. Наші військові та політики зараз намагаються дотискати наших закордонних партнерів, аби забезпечити нам достатню кількість боєприпасів. Бо ми розуміємо, коли всі згадують операцію "Буря у пустелі ", то 100 годин активних дій були наслідками того, що упродовж місяця авіація знищувала об'єкти противника. А коли ми згадаємо звільнення Харківщини та правобережжя Херсонщини, то цим операціям передували 2-3 місяці активних дій, коли ми коштом артилерії розріджували оборону противника та знищували ворожі центри сили. Тобто і ця нова наступальна операція, де б вона не починалася, все одно буде мати передумови – активні артилерійські дії, що пов'язані з перемелюванням оборони противника. Головний наголос нашого військово-політичного керівництва скерований на кількість підготовки резервів, що буде важливим елементом та передумовою, аби наші наступальні дії були успішними.