Закон про нацменшини: Стефанішина заявила, що ВР може ухвалити зміни вже цього тижня

Про це Стефанішина повідомила в Парижі після зустрічі з державним секретарем у європейських справах міністерства Європи та закордонних справ Франції Лоранс Бун, передає Укрінформ. 

За словами віцепрем'єрки, закон має задовольнити очікування та потреби нацменшин, оскільки майже рік з ними відбувалась комунікація стосовно різних аспектів закону. Крім того, буде враховано висновки комісії. Як заявила Стефанішина, коментуючи зміни до спеціального законодавства про повноваження органів місцевого самоврядування щодо взаємодій з національними спільнотами, "ми знайшли розв'язання найболючіших питань".

Крім того, йдеться про зміни до освітнього законодавства. Вони передбачатимуть зрозуміліший підхід до освітнього процесу в школах, де навчання відбувається мовою національних меншин.

Читайте також: Єврокомісія закликала розпочати перемовини з Україною про вступ до ЄС. Що далі 

"Вирішено все ж таки створити додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди. Йдеться про певні обмеження щодо державної мови країни-агресора, країни-окупанта. Вони червоною ниткою пронизують сам законопроєкт", - повідомила Стефанішина.

Стефанішина зазначила, що ВР вирішила не відтягувати прийняття закону, аби не підігрувати спекуляціям стосовно неспроможності України до впорядкування законодавства згідно з вимогами ЄС. Тож депутати планують ухвалити зміни на пленарній сесії Верховної Ради, яка має відбутися цього тижня. 

Передісторія

Закон "Про національні меншини (спільноти)" був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року й набув чинності в березні 2023 року. Цей закон – серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Володимира Зеленського переглянути цей закон. Президент України пообіцяв врахувати побажання Бухаресту. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.

У лютому ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні. У червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала закон про нацменшини.

21 вересня Рада ухвалила новий закон, з якого прибрали всі суперечливі моменти.

На початку листопада віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина стверджувала, що російської нацменшини в Україні немає. Натомість є російськомовні громадяни. Про відсутність юридично оформленої російської нацменшини заявив і спікер ВР Руслан Стефанчук.

Законопроєкт №10288 внесли до Ради 24 листопада. Нині він перебуває на розгляді комітету.

Представник уряду в Раді Тарас Мельничук пояснив, що законопроєкт спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеційської комісії.

Водночас співкоординатор руху добровольців "Простір свободи" Тарас Шамайда стверджує, що поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови та руйнують механізми її захисту. Також під загрозою русифікації опиняться телебачення, радіомовлення, книговидання тощо.

Своєю чергою мовний омбудсмен Тарас Кремінь також радить доопрацювати документ. Кремінь заявив, що підтримує мету законопроєкту, яким пропонується прискорити євроінтеграційні процеси держави. При цьому мовний омбудсмен вказує на те, що окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України.