Законопроєкт про права нацменшин погіршить функціонування української мови в деяких сферах, – Кремінь

Про це йдеться у повідомленні на сайті Уповноваженого із захисту державної мови.

Кремінь заявив, що підтримує мету законопроєкту, яким пропонується прискорити євроінтеграційні процеси держави. При цьому мовний омбудсмен вказує на те, що окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України.

"Зокрема, будуть знівельовані норми щодо обов'язкової частки книг державною мовою для видавців і книгорозповсюджувачів. Також суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо через зміни до визначення українськомовної програми та поширення преференцій, передбачених для мов корінних народів, на всі без винятку мови національних меншин. Крім того, запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану не є адекватним запобіжником від зросійщення", - йдеться у повідомленні.
 
На думку уповноваженого, в цьому законопроєкті суттєво послаблено гарантії прав представників національних меншин на навчання державною мовою в закладах освіти. 
 
Кремінь нагадав, що КСУ у 2021 році виніс рішення, яким визнав відповідність мовного закону Конституції та міжнародним зобов’язанням України.

"Тому намір врахувати ті рекомендації Венеціанської комісії, які суперечать згаданому рішенню, є хибним", - наголосив уповноважений.
 
Він зауважив, що висновки Венеціанської комісії мають рекомендаційний характер, а Європейський Союз завжди брав до уваги рішення конституційних судів країн-кандидатів.
 
"Окремо слід вказати на недоцільність змін до законодавства про медіа, оскільки Україна в координації з ЄС ухвалила прогресивний закон, який підтвердив виконання одного з головних критеріїв на шляху до членства в європейській родині", - зазначив Кремінь.
 
Він закликав Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію Уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн.

Передісторія

Закон "Про національні меншини (спільноти)" був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року й набув чинності в березні 2023 року. Цей закон – серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.

Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Володимира Зеленського переглянути цей закон. Президент України пообіцяв врахувати побажання Бухаресту. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.

У лютому ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні.

У червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала закон про нацменшини.

21 вересня Рада ухвалила новий закон, з якого прибрали всі суперечливі моменти.

На початку листопада віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина стверджує, що російської нацменшини в Україні немає. Є російськомовні громадяни. Про відсутність юридично оформленої російської нацменшини заявив і спікер ВР Руслан Стефанчук.

Законопроєкт №10288 внесли до Ради 24 листопада. Нині він перебуває на розгляді комітету.

Представник уряду в Раді Тарас Мельничук пояснив, що законопроєкт спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року, а також рекомендацій Венеційської комісії.

Водночас співкоординатор руху добровольців "Простір свободи" Тарас Шамайда стверджує, що поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, законопроєкт містить зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звужують застосування української мови та руйнують механізми її захисту. Також під загрозою русифікації опиняться телебачення, радіомовлення, книговидання тощо.