Казахстан між світами

Прем'єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу під час перебування в столиці Казахстану Астані сказав президенту Нурсултану Назарбаєву, що відчуває себе в його країні як вдома. Назарбаєв не залишився в боргу, наголосив, що Казахстан ніколи не відмовиться від співпраці з Туреччиною.

Конфлікт між Туреччиною і Росією Назарбаєв назвав "великою проблемою" для Казахстану - ото й тільки. На підтримку свого союзника - а Казахстан входить разом з Росією в Євразійський економічний союз і ОДКБ - Назарбаєв висловлюватися не став. Та й сам факт зустрічі з Давутоглу в Астані в той час, коли російські політики змагаються в антитурецьких заявах - це вже очевидний політичний жест.

Зустріч Назарбаєва і Давутоглу - ще один доказ того, що Путін перейшов всі можливі "червоні лінії" і союзників у нього в світі більше немає. Варто згадати, як Назарбаєв реагував на анексію Криму. Президент Казахстану був більш ніж обережний. Він не став брати участь в посередницьких зусиллях західних лідерів - хоча всі вони його про це просили. В ООН Казахстан не підтримав резолюцію, що засуджувала агресора. Ця реакція Назарбаєва пояснювалася тим, що казахстанський президент знав про "історичні" претензії Росії на Крим і вважав, що Путін просто скористався ситуацією ослаблення Української держави, щоб ці претензії реалізувати.

Але коли російські війська вторглися на український материк, ставлення Назарбаєва до подій круто змінилося. Він зрозумів, що мова йде не про "історичні претензії", а про спроби Путіна повернутися в Радянський Союз. А це означає, що долю Донбасу в будь-який момент можуть повторити регіони Казахстану, в яких є достатня кількість російського населення.

З цього моменту в кулуарах казахстанської влади Росію стали розглядати як головну загрозу національній безпеці, а Назарбаєв взяв курс на вибудовування самостійних відносин з новим керівництвом України. Але все це відбувалося в рамках звичного для Назарбаєва пострадянського дискурсу.

Спроби Путіна підірвати суверенітет Туреччини і подальше загострення відносин Москви і Анкари були сприйняті в Астані з жахом. Казахстан прагне бути частиною не "русского міра", а тюркського світу - про що Назарбаєв чітко сказав на зустрічі з Давутоглу.

"Я був ініціатором створення Тюркського ради. Сьогодні в Астані працює Міжнародна тюркська академія, де вчені досліджують культуру і історію, спільну для наших країн", - нагадав він. І конфлікт між цими двома світами для Казахстану - справжній виклик.

Якщо Росія не буде вести себе на пострадянському просторі як слон в посудній лавці, якщо її влада зрозуміє роль Туреччини для тюркомовних країн - таких як Азербайджан або Казахстан - то ніяких проблем у відносинах Москви і Астани не виникне. Казахстан зацікавлений в доброзичливих стосунках з Росією - але не тоді, коли сусідня країна загрожує і його стабільності, і його зовнішньополітичним орієнтирам. Саме тому Назарбаєв намагатиметься  дистанціюватися від Путіна настільки, наскільки це буде можливо. Про союзницькі відносини  в цьому випадку говорити не варто.