Сьогодні ми знаємо, що ворог здійснював комбіновану ракетну атаку по наших цивільних містах, зокрема по Дніпру та Одесі. Використовувалися якраз і крилаті ракети "Іскандер", і "шахеди", і стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, які ворог використовує для запуску ракет Х-22. Ці ракети швидкі, мають дальність до 600 км і якраз після цих пусків стало відомо, що один з російських літаків Ту-22М3 було збито. Спочатку Російська Федерація заявила, що це була технічна несправність, через ці проблеми літак зазнав катастрофи, але потім уже Головне управління розвідки й командувач Повітряних сил заявили, що вперше було збито саме такий російський стратегічний літак.
Опубліковане відео кабіни управління одного із зенітно-ракетних комплексів з якого здійснювався удар по російському стратегічному літаку. Головне управління розвідки не називає цей зразок ЗРК, але говорить, що це та ж система і ті ж підходи, як і знищення А-50. Пам'ятаємо цю історію, коли було збито цей літак дальнього радіолокаційного виявлення і зараз ГУР достатньо прозоро натякає, що це був той самий комплекс. Дійсно, на відстані в межах 300 км єдиний зразок, який може мати подібну дальність, - це система С-200, яка за паспортними даними має відстань до цілі 284 км, але напевно були ділянки, де російські літаки наближалися, розверталися й в цей момент засідки (є такий практичний прийом у протиповітряної оборони) були запущені ракети по російському літаку, який зазнав пошкоджень, а потім, напевно, дотягувався до російської території, де і розбився. У літаку було чотири пілоти, двох, здається, знайшли, одного шукають, один загинув.
Загалом в Радянському Союзі було виготовлено приблизно 60 таких літаків, у боєздатному стані у противника було 27. Зараз Головне управління розвідки каже, тепер РФ буде побоюватися заходити Ту-22 до тієї ж Одеської області. Тому що цей літак якраз використовувався на цих ділянках.
Крім цього повідомлення про збиття Ту-22М3 було сказано, що вперше збито ракету Х-22. Я думаю, що поблизу Дніпра чи Одеси збивали іншими ЗРК, не знаю поки якими. Ми розуміємо, що Х-22 можуть бути збиті сучасними комплексами, чи то американським Patriot, чи SAMP/T - це так само припущення. У будь-якому разі ми маємо сьогодні гарний день з погляду демонстрації ефективності нашої протиповітряної оборони, яка вміє комбінувати ті зразки, які є в розпорядженні, й ця комбінація є абсолютною несподіванкою для противників, як то було свого часу з А-50, а зараз зі знищенням стратегічним бомбардувальника Ту-22М3.
Динаміка є такою, що кількість компаній, яка почала виробляти зброю, суттєво збільшилася, а от фінансові можливості на закупівлю - ні. Проєкт ZBROYARI, де Данія закупить озброєння українського виробництва для ЗСУ, ґрунтується на тому, що спроможності нашого ОПК, затверджені міністром стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним, становлять 20 млрд доларів на рік, при цьому Україна має цього року на закупівлю лише 6 млрд доларів, тобто фактично є така невідповідність потужності й фінансових можливостей. Якраз ця ідея, яку намагається реалізувати Мінтехпром, - це аби закордонні компанії чи іноземні держави виділяли кошти, щоб Україна могла купувати зброю і техніку свого виробництва. Це перший такий кейс, Данія виділила 28 млн доларів на цю ініціативу, і міністр розраховує на те, що будуть й інші держави. Сподіваємося, що так і буде.
Зараз така ще історія, яка може, як на мене, непокоїти. Сьогодні робив інтерв'ю з представником одного виробника дронів, який говорив, що насправді виготовляв БПЛА, але зараз не має замовлень на наступний рік, так само і низка українських компаній не мають можливостей мати гарантії на зиму, бо грошей у державі не вистачає. Водночас ми маємо історії, коли ми закуповуємо безпілотні комплекси закордонного виробництва саме через те, що держави готові фінансувати постачання зброї до України від власних виробників. Ми розуміємо, що так чи інакше, але військовий бізнес має різні прояви, існує конкуренція за українські гроші й за гроші закордонних компаній. Я б волів, щоб уряд знаходив баланс, аби більше завантажень було саме на українські підприємства, тим паче як ми говоримо про безпілотні комплекси, то я певен, що вони за своєю якістю можуть конкурувати з тими зразками, що нам пропонують закордонні компанії.
Два напрямки, один стосується захисту Часового Яру, інший - ситуація на певних ділянках навколо Авдіївки, - це взаємопов'язані елементи. Зараз ворог на всі ці два напрямки скеровує основні свої зусилля. Навіть якщо ми подивимося по динаміці бойових зіткнень, то більш ніж половина припадає на них.
Часів Яр. Останніми днями там ситуація динамічна, але таке враження, що ворог зараз почав відтягувати час і накопичувати сили для того, аби найближчим часом активізувати наступальні дії. Зараз він, як і раніше, намагається діяти так, аби із півночі та півдня - Богданівки та Іванівського забезпечувати просування по лісосмугах, аби наблизитись до каналу Сіверський Донець - Донбас. Так само намагається готуватися до фронтальних атак по самій трасі від Бахмута до самого Часового Яру. Якраз три напрямки залишаються активними й складними з погляду дій противника.
Фото: Еспресо
Ворог, як і раніше використовує авіацію, КАБи й перевагу в артилерії. Якщо ми подивимося на динаміку змін з просування на цих двох напрямках на захід від Бахмута та Іванівського, то там особливого просування не відбувається. Я сподіваюсь, що якраз це дозволяє нам з певним оптимізмом дивитись на те, що ворог зазнаватиме втрат і просування противника буде мінімальним.
Коли ж ми говоримо про інший напрямок, те, що відбувається навколо Авдіївки, то там є нюанси, які виглядають більш тривожними, тому що за тиждень там відбулися просування противника в бік Очеретиного і бойові дії в Новокалиновому. Задум противника, як визнають більшість експертів, - аби якимось чином просуватися в бік Очеретиного, Новокалинового і далі створити нависання з півночі над тією лінією бойових дій, яка зараз утримується нашими військами.
Фото: Еспресо
Пам'ятаємо, що після відходу на захід від Авдіївки наші війська утримали оборону, яка проходить неподалік населених пунктів Бердичі, Семенівка, Орлівка, Уманське, Нетайлове і ця лінія відділяє нашу армію від противника річкою чи іншими водними перешкодами, які ускладнюють проведення російського наступу, якщо ми не беремо до уваги традиційне використання КАБів, авіації й переваги в повітрі.
Нині задум противника полягає в тому, аби забезпечити прорив в бік Очеретного і потім з півночі створити нависання на цій лінії оборони й примусити наші війська відійти далі на захід до ще одного підготовленого рубежу оборони. Тому дуже багато відео щодо боїв і в Очеретиному, і Новокалиновому - цей напрямок зараз вкрай складний. Були відео, де противних заходить до енергостанції в Очеретиному, потім з панікою відступає, але вчора ввечері він так само штурмував, і таке враження, що на певних ділянках намагається закріпитися.
У будь-якому разі ці напрямки, пов'язані з Часовим Яром та Авдіївкою, вкладаються в політичні завдання противника створити передумови на вихід на кордони Донецької та Луганської областей і так само мають політичний присмак з огляду на інавгурацію російського головного злодія - вони хочуть мати хоча б якісь ознаки просування.
Вугледар - там особливих змін не відбувається, але по Роботиному, Вербовому противник, як і раніше намагається проводити флангові атаки. Заходить в Роботине, його там знищують, вибивають, ця ділянка залишається, як інші, вкрай складною. Ми розуміємо, що противник орієнтований на те, аби вирівняти лінію фронту й витіснить наші війська з того плацдарму, який був завойований бійцями під час наступу минулого року.
Я дуже сподіваюсь на те, що будуть ухвалені рішення щодо американської допомоги, а з іншого боку на пришвидшення постачання боєприпасів за чеською ініціативою, бо поки що на лінії фронту постачання цих боєприпасів не відчувається. Це означає що процедури з купівлею, постачанням вкрай дефіцитних снарядів впливає на те, що зараз лінія фронту тримається внаслідок мужності особового складу, але не внаслідок тих речей, які зазвичай і тримають оборони, - це артилерія в першу чергу.