Відкладена революція

У найбільш відомого молдавського "олігарха" Влада Плахотнюка - своє уявлення про те, як долати кризу. Плахотнюк в буквальному сенсі "зліпив" парламентську більшість. Для цього він розколов дві найбільші парламентські фракції - комуністів і ліберальних демократів. Лідери цих фракцій виступили проти участі в більшості, але депутатів-розкольників це не зупинило. Тому можна з упевненістю сказати, що мандата виборців на формування нової більшості та уряду у влади дійсно немає. Немає приблизно з того самого моменту, як конфлікт Плахотнюка і його головного конкурента - колишнього прем'єр-міністра Влада Філата - призвів до арешту останнього. Арешт офіційно пов'язаний із звинуваченнями в корупції, але в Молдові мало хто сумнівається в тому, що Генеральна прокуратура просто виконала політичне замовлення - між іншим, за підтримки більшості парламентаріїв. У тому числі і тих, хто зараз протестує в лавах опозиції.

Чому ж тоді створення нової молдовської більшості вітають і в Вашингтоні, і в Бухаресті, і Брюсселі? А тому, що прекрасно розуміють, хто і що протистоїть цій більшості.

Після арешту Філата головним опонентом Плахотнюка став лідер соціалістів Ігор Додон. Цей політик відверто орієнтується на Москву, обіцяє відмовитися від асоціації з Європою і взяти курс на євразійську інтеграцію. Крім того, Додон виступає за перетворення Молдови на федерацію - простіше кажучи, за те, щоб у самої Молдови та проросійського Придністров'я були однакові права. Для Кремля це важливий план, який дозволить створити між Україною та Румунією базу російського політичного та економічного впливу. Простіше кажучи, "пральню" розміром в державу.

Ще один лідер опозиції - лідер "Нашої партії" Ренато Усатий - бізнесмен, чиї інтереси зосереджені насамперед у Росії. Своїх поїздок до Москви і зустрічей з російськими політиками Усатий не приховує. Він - конкурент Додона з точки зору отримання допомоги від Москви. Не так давно Усатого обрали мером Бельц, другого за значущістю міста республіки. Але Усатий все одно буває в Москві і Кишиневі частіше, ніж в Бельцях.

І нарешті, третій лідер опозиції Андріан Нестасе - представляє громадянську платформу "Гідність і правда". Її лідери пояснюють свою участь у загальних акціях з російськими агентами тим, що їх "дістали олігархи", насамперед - Плахотнюк. При цьому ще недавно платформа позиціонувалася як громадська ініціатива, а зараз її керівники намагаються створити нову політичну партію. Спостерігачі в Молдові впевнені, що за цими спробами стоїть все той же Влад Філат, який допомагає альтернативному проекту, здатному замінити його власну партію. Ну і заодно - знищити свого вічного ворога Плахотнюка.

Молдавська соціологія останнім часом чітко показує: у разі виборів до влади в Молдові прийдуть противники Європи і союзники Росії. І не дивно, що цього побоюються на Заході. Тому підтримують спроби стабілізації ситуації, у той час як Москва впевнено ставить на нестабільність.

Але є і ще одна проблема - проблема грошей. Якщо Захід хоч якось може допомогти Молдові новими кредитами, то у Росії грошей немає. Немає настільки, що вона не може допомогти навіть Придністров'ю, немає настільки, що прихильники опозиції не змогли залишитися на площі після "вирішального мітингу".

Тому Додон, Усатий та інші пройдисвіти брешуть своєму народові. Те, що вони йому обіцяють, це не шлях від олігархії до демократії, а шлях від олігархії до нестабільності і злиднів. Це і є головне завдання московської агентури в сусідній країні - дестабілізувати Молдову, перетворити її на ще один осередок нестабільності.

Додон і Усатий можуть на цьому непогано заробити. Молдавський народ - навряд чи.