Плівки Деркача: кому вигідний українсько-американський скандал?

Це -  Socar, це - шаурма. Пам’ятаєте, колись нам тут намагалися навісити її на вуха. Тут я вам вішати її на вуха не буду….

А тепер про шаурму, яку замість локшини нам вішають на вуха. Я маю на увазі плівки, які розповсюдив Андрій Деркач нібито розмов Байдена й Порошенка. Чому я почав тут, на цій заправці, говорити про шаурму? Так, справді, тут фотографувався Зеленський, і так, справді, я зараз їду у Львів, в Івано-Франківськ і везу костюми для медиків від Фонду Порошенка. Так, справді, Зеленський причетний до цього витоку. 

Отже, що відбулося з так званими плівками Деркача? Якщо уважно слухати всю цю розмову, викинути пропагандистські звинувачення, домисли, ідеї Деркача, то бачимо кілька дуже важливих пунктів. 

По-перше, Сполучені Штати Америки справді хочуть підтримати Україну. І Байден, який розмовляв з Порошенком, це не просто політичний кандидат, яким він є зараз. Це віцепрезидент нашого найбільшого союзника. Саме тому, коли Офіс президента вирішив опублікувати ці плівки (а в мене немає сумніву, що Деркачу їх віддав Офіс президента, бо такі плівки записуються через спеціальний зв’язок лише в Сполучених Штатах і в наших спеціальних службах, і в Офісі президента), зробив дуже велику помилку, тому що українським лідерам ніхто не буде довіряти. Та й Зеленському ніхто не повірить, що завтра він не захоче оприлюднити свою розмову з ким-небудь. Це - величезна помилка. Знову ж таки незалежно від того, до кого саме чи до якої політичної сили належить Байден. 

Друга помилка – вірити інтерпретаціям Деркача, тому що, крім того, що Америка – наш союзник, Америка допомагає нам проводити реформи. Вони обговорюють з Порошенком ті реформи, які має проводити Україна, щоб отримати транш Міжнародного валютного фонду, додатковий мільярд від Сполучених Штатів Америки і інші кошти, які до нас зможуть надійти, якщо ми справді ці реформи будемо проводити. Чому ця підтримка нам дуже потрібна? Бо дуже багато людей є проти цих реформ. Один з тих, хто зацікавлений в тому, щоб ці плівки виплили, очевидно, є Коломойський, тому що саме в Сполучених Штатах Америки зараз Велике Журі розглядає справу проти нього, і він, як ніхто, хоче показати політично несправедливою справою. Другий, хто в цьому зацікавлений, це Зеленський, який "шиє" зараз Порошенкові державну зраду. За що? За те, що Порошенко спілкувався з нашим найбільшим союзником і захищав країну від агресора? А, може, зраджує зараз Зеленський, який викинув ці плівки, з моєї точки зору? Може, зраджує Зеленський, який послаблює українську армію відведеннями і розведеннями і забороною стріляти. Може, зраджує Зеленський, який на пресконференції говорить, що "ми не будемо стріляти першими" так, нібито раніше ми першими стріляли. Так що ніякої зради Порошенка в цих плівках немає. Є розмова двох серйозних державних мужів. Цікаво спостерігати за тим, як це робить українська політика. Порошенко дуже переживає за розвал коаліції і правильно робить, тому що коаліція, яка прийшла після Майдану, – це була перша українська коаліція в українському парламенті, яка могла робити серйозні реформи і в військовій сфері, і в гуманітарній. І завдяки цій коаліції ми встояли як держава, коли деякі фракції звідти виходять, Порошенко за це переживає. Переживає обґрунтовано. Зараз ми бачимо наслідки цих виходів з цієї коаліції. 

Що ще такого важливого є в цих розмовах? Насправді нічого. Відставка Шокіна? Так сам Порошенко розповідає, що "Самопоміч" вимагала відставки Шокіна. І не лише “Самопоміч”, а й багато політичних сил і громадських інституцій, тому про це говорить Байден. Що ще? Те, що він намагається вплинути на інші політичні сили. І, слава Богу, що намагається вплинути, якщо самим розуму не вистачає, бо впливати він хоче для того, щоб Україна отримала гроші і захистилася від ворога. Одним словом, нічого дивного чи екстраординарного в цій розмові, звичайно, немає. Вийде з цієї розмови дуже великий пшик. Але шкода, що ті люди, які очолюють нашу державу, можуть знищити все, що побудовано за останні п’ять років: національну свідомість, армію, реформи, справедливість, свободу, демократію врешті-решт. І те, що вони намагаються це зробити, ми бачимо.