Про це повідомляє Bloomberg.
Президент Єгипту Абдель Фатах Ас-Сісі зробив заяву, у якій повідомив, що хоче скликати міжнародний регіональний саміт, спрямований на розгляд останніх подій, пов’язаних з палестинським питанням. Він сказав, що вже надіслав запрошення майбутнім учасникам, але не надав подробиць про те, хто був запрошений і коли саміт може бути проведений.
У заяві, яка містить резолюції Ради національної безпеки країни, уряд посилює зв’язок із регіональними та міжнародними організаціями з надання допомоги, щоб надати необхідну допомогу сектору Гази.
Ас-Сісі наголосив, що Єгипет готовий докласти будь-яких зусиль, щоб стабілізувати поточну ситуацію, пов’язану з бойовими діями між Ізраїлем і ХАМАС. Він також зазначив, що національна безпека країни є "червоною лінією" і що не буде "жодного самовдоволення" в її захисті.
7 жовтня палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу в кількох місцях з повітря та на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. Очільник збройного крила ХАМАСу Мухаммед ад-Дейфа заявив, що його бойовики розпочали операцію "Повінь Аль-Акси". За його словами, ці дії покликані захистити мечеть Аль-Акса у Єрусалимі. Палестинці випустили по території Ізраїлю 2-3 тис. ракет й одночасно захопили 7 громад на півдні.
Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу виступив з заявою щодо вторгнення бойовиків ХАМАСу в Ізраїль та заявив, що країна перебуває "у стані війни". Уряд країни застосував так званий пункт 40 Алеф, офіційно оголосивши про стан війни від 06:00 7 жовтня. Востаннє це ставалося 50 років тому, під час Війни Судного дня 1973-го.
Вранці 8 жовтня ліванська Хезболла оголосила про приєднання до сил ХАМАС і взяла на себе відповідальність за обстріл ракетами та мінометами бази ЦАХАЛ на півночі Ізраїлю. Палестинський Ісламський джихад також заявив, що його бойовики приєдналися до нападу ХАМАСу на Ізраїль.
Наступного дня армія Ізраїлю повернула під контроль всі райони на кордоні із сектором Гази. Уночі та вдень того ж дня збройні сили Ізраїлю атакували сектор Гази. Головними цілями стали командні пункти, будинки командирів, бойовиків та рядових солдатів терористичної організації ХАМАС. Ізраїль також оголосив про повну енергетичну та продовольчу блокаду сектора Гази.
Лідери Сполучених Штатів, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії оприлюднили спільну заяву, в якій висловили єдину підтримку Ізраїлю і засудили дії ХАМАСу.
Тоді ж президент США Джо Байден наголосив, що Ізраїль має право відповідати на атаки ХАМАСу, але втручання будь-якої іншої країни чи організації у власних інтересах не припустимо.
12 жовтня держсекретар США Ентоні Блінкен прибув у Тель-Авіву та зустрівся з ізраїльськими прем'єром Беньяміном Нетаньягу.
Водночас після майже тижня ударів ЦАХАЛ по секторі Гази, де базуються палестинські бойовики ХАМАСу, очільник ізраїльського уряду Беньямін Нетаньягу заявив, що це лише початок.
Уранці суботи, 14 жовтня, ізраїльські військові завдали удару по угрупованню "Хезболла" на півдні Лівану. За словами ЦАХАЛу, вони вразили ціль "Хезболли" після того, як був обстріляний один з БПЛА. Крім того, ЦАХАЛ заявив, що ліквідував керівника військово-повітряних сил ХАМАС.
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що США нададуть Ізраїлю зброю, необхідну для боротьби з терористами ХАМАСу, продовжуючи постачання Україні зброї для боротьби з російською агресією.
Того ж дня винищувачі F-15 США прибули на Близький Схід, щоб зміцнити позиції Штатів у цьому регіоні.
13 жовтня Ріяд Мансур, представник Палестини в ООН, звернувся до генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша з проханням вживати більше заходів для припинення "злочину проти людяності" Ізраїлю. А 14 жовтня МЗС Йорданії назвав заклик до евакуації з сектора Гази військовим злочином.
Президент Європейської ради Шарль Мішель збирається провести позачерговий віртуальний саміт лідерів ЄС 17 жовтня, щоб обговорити напад ХАМАСу на Ізраїль.
Ранком неділі, 15 жовтня 2023 року, проіранське шиїтське угрупування з Лівану Хезболла здійснило ракетний удар по базі ЦАХАЛа Аль-Рахеб, що на ізраїльсько-ліванському кордоні.