Про це повідомляє генпрокуратура Азербайджану.
За рішенням суду ексміністра закордонних справ Нагірного Карабаху Давида Бабаяна було заарештовано на чотири місяці. Бабаян проходить обвинуваченим за більш як десяти статтями Кримінального кодексу Азербайджану.
За даними слідства, Давид Бабаян працював заступником глави офісу президента, помічником президента з питань зовнішньої політики, міністром закордонних справ і помічником президента з особливих завдань Нагірного Карабаху з 2013 до 2023 років.
"29 вересня 2023 року Давида Бабаяна було затримано правоохоронними органами Азербайджанської Республіки й передано до рук слідства, і цього ж дня йому було пред'явлено звинувачення. Він був відправлений до слідчого ізолятора Служби державної безпеки після виконання рішення суду про попереднє ув'язнення", — йдеться у повідомленні.
Бабаяна звинувачують у веденні агресивної війни, вербуванні та навчанні найманців, порушенні норм міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту, бездіяльності чи віддачі злочинних наказів під час конфлікту, організації терактів та міжнаціональної ворожнечі, а також за низкою інших статей.
19 вересня міністерство оборони Азербайджану оголосило про початок "антитерористичних заходів локального характеру" для відновлення конституційного ладу в Карабаху. У МЗС Вірменії заявили, що таким чином Азербайджан проводить "етнічні чистки".
У центрі Єревана почалися сутички протестувальників з поліцією. Станом на ранок 20 вересня, за даними Радіо Азатутюн, внаслідок зіткнень біля будівлі уряду в Єревані, попередньо, постраждали щонайменше 34 людини, з них 16 - співробітники поліції, 18 - цивільні.
20 вересня влада Нагірного Карабаху повідомила про припинення вогню. Президент Азербайджану заявив, що "всі завдання в регіоні" були виконані.
Голова МЗС Вірменії Арарат Мірзоян виступив із заявою, у якій закликав ООН створити миротворчу місію у Нагірному Карабасі для забезпечення там стабільності й безпеки.
22 вересня в Азербайджані заявили про амністію вірменським військовим Нагірного Карабаху, які складуть зброю.
Президент Франції Емманюель Макрон висловив "безумовну" підтримку Вірменії у конфлікті з Азербайджаном. Він наголосив, що Франція продовжить надавати підтримку як на гуманітарному, так і на політичному рівні
25 вересня протестувальники в Єревані анонсували в країні загальну акцію непокори в найближчі три дні.
Голова Європейської партії Вірменії Тигран Хзмалян прокоментував події в Єревані та зазначив, що Росія намагається вислати з Карабаху тисячі людей для перевороту у країні.
27 вересня стало відомо, що під час "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху загинуло 192 азербайджанських військовослужбовці, ще 511 зазнали поранень.
Станом на вечір 29 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії прибули близько 100 тис. біженців.
Напередодні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Баку визнає територіальну цілісність Вірменії. Також він додав, що на території його країни більше немає "сірих зон".
30 вересня Вірменія подала позов до Міжнародного суду ООН проти Азербайджану, звинувачуючи Баку в утиску прав вірмен у Нагірному Карабаху.
Також 30 вересня стало відомо, що Організація Об'єднаних Націй направить місію в Нагірний Карабах цими вихідними. Основне завдання місії оцінити обстановку на місцях та гуманітарні потреби людей, у тому числі тих, хто перебуває в дорозі.