Брест-Литовський урок 1918 року: чи дійсно без Заходу Україна не вистоїть у війні з Росією

Цей документ став першим міжнародним визнанням незалежності України та врятував молоду українську державу від повного поглинання більшовицькими військами, які саме в той день завершили захоплення Києва, влаштувавши там масові розстріли та терор проти українців, забравши життя тисяч місцевих мешканців.

Детальніше про цю історичну подію та паралелі із сьогоденням, розповість Еспресо.

Розклад сил на початку 1918 року та пошук союзника

Делегація УНР на переговорах у Бересті, фото: Вікіпедія

На початку 1918 року Перша світова війна тривала вже понад три роки. Українська Центральна Рада, яка проголосила IV Універсалом незалежність УНР 22 січня 1918 року, опинилася в критичному становищі. Адже з одного боку – розвал російської імперської армії після Жовтневого перевороту, з іншого – наступ більшовицьких військ під командуванням Михайла Муравйова, які просувалися на Київ, підтримувані місцевими радянськими елементами.

Через внутрішню розбіжності, УНР не мала достатньо сильної власної армії: сили Центральної Ради були слабкими, частково деморалізованими, а більшовики активно вели пропаганду та формували червоногвардійські загони. Без зовнішньої допомоги молода українська держава ризикувала бути швидко знищеною. Тому делегація УНР на чолі з Олександром Севрюком, Миколою Любинським та іншими вирушила на переговори в Берестя, де вже велися перемовини між більшовицькою Росією та Центральними державами.

Німці та австрійці шукали будь-який спосіб вийти з війни на Сході, щоб перекинути війська на Західний фронт проти Антанти. Їм критично бракувало продовольства – Німеччина голодувала через британську блокаду. Україна, як один з найбагатших на зерно регіонів Європи, стала для них ключовим джерелом "хліба". Тому Центральні держави згодилися визнати УНР окремо від Росії, уклавши з нею сепаратний мир, аби отримати гарантії постачань зерна та сировини.

День підписання: трагедія в Києві та історичний акт

Підписанти Берестейського мирного договору, фото: Вікіпедія

Переговори в Бересті тривали ще з грудня 1917 року. Більшовики затягували процес (когось нагадує чи не так), намагаючись дочекатися повного захоплення України, щоб замінити делегацію Центральної Ради на свою маріонеткову "українську" делегацію. 

У ніч з 8 на 9 лютого 1918 року (за старим стилем — 27 січня) договір таки підписали. Саме в цей день більшовицькі війська Муравйова повністю захопили Київ після кількох днів жорстоких боїв та артилерійських обстрілів. У місті розпочався червоний терор: розстріли інтелігенції, священиків (серед загиблих – митрополит Володимир), грабунки, вбивства тисяч цивільних. За оцінками істориків, загинуло від кількох тисяч до понад 5 тисяч людей.

червоноармійці грабують храм, фото: соцмережі

Але підписання договору змінило все. Він юридично закріпив визнання УНР незалежною державою, встановив кордони (зокрема, навіть Холмщина відійшла до України), припинив війну між УНР та Центральними державами. УНР зобов'язалася постачати зерно та сировину (близько 60 млн пудів хліба до липня 1918), а натомість Німеччина та Австро-Угорщина обіцяли військову допомогу проти більшовиків.

Читайте також: Цей день в історії: армія Муравйова увірвалася до Києва з гаслом "Смерть украинцам"

Наслідки договору: порятунок за залежність

Австро-угорські війська входять до Кам'янця-Подільського після підписання Берестейського договору, фото: Вікіпедія

Договір мав негайний позитивний ефект. Вже 18 лютого 1918 року німецькі та австро-угорські війська (близько 500 тис. солдатів) розпочали наступ (операція "Фаустшлаг"). Більшовики швидко відступили. Так Київ звільнили 1 березня 1918 року, а до квітня практично вся територія УНР була очищена від червоних сил.

Це дало УНР шанс на подальше існування та розвиток. Україна отримала міжнародне визнання, змогла сформувати власні інституції, армію, провести вибори. Хоча й молода держава залишалася залежною: німці та австрійці диктували економічні умови, вимагаючи величезних поставок продовольства, що призводило до реквізицій та невдоволення селян.

Українська Народна Республіка за договором, фото: Вікіпедія

Залежність стала однією з причин перевороту 29 квітня 1918 року, коли гетьманом проголосили Павла Скоропадського. Але навіть за гетьманату Україна залишалася саме українською державою з власним урядом, армією, грошима, дипломатією – на відміну від більшовицької окупації.

Паралелі з сучасністю: урок, який триває

фото: gettyimages

Історія Берестейського миру разюче схожа на події останніх років. Тоді, як і зараз, Україна опинилася сам на сам з агресивною Росією (тоді – більшовицькою, тепер – путінською), яка прагнула знищити українську державність і повернути "єдиний народ", не визнаючи права на самоідентифікацію. 

Без потужного зовнішнього союзника – тоді Німеччини та Австро-Угорщини, а нині – Заходу (США, ЄС, НАТО) –  Україна не змогла б ефективно протистояти. Це можуть визнати як історики, що вивчають Першу світову, так і теперішні експерти з війни сьогоднішньої. 

Берестейський договір показав: сепаратний мир з ворогом не працює, але підтримка сильних союзників дає шанс вистояти, звільнити території та зберегти державу. Якби Німеччина не програла Першу світову війну в листопаді 1918-го і не вивела війська, незалежна Україна могла б закріпитися надовго – можливо, й уникнути десятиліть радянської окупації, Голодомору, репресій. 

Це славнозвісна "якбитологія" історії: а що, якби…  Але історія склалася інакше: поразка Центральних держав спричинила ліквідацію Берестейського миру, і вже у 1919-1921 роках радянська Росія захопила українську територію, яка стала частиною СРСР.

Тож тоді, як і тепер, все залежить від того, чи Захід вчасно і достатньо допоможе Україні не лише вижити, а й перемогти. Цей урок 1918 року нагадує: без солідарності вільного світу Україна може триматися героїчно, але для перемоги й утвердження незалежної держави потрібні сильні союзники. Берестейський мир врятував УНР тоді, а сьогодні справжня підтримка незалежності України вимагає від союзників не лише багато слів підтримки, але й максимальної кількості зброї, санкцій та непохитної волі до перемоги над імперським агресором.

Читайте також: Зупинили удесятеро чисельніші сили більшовиків і виграли час для дипломатії: 108 років пам’яті Героїв Крут