Херсон у вогні та воді. Чому питання про Чонгар знову на часі?

Все це могло бути голлівудським слешером, але це черговий епізод геноциду, влаштованого Російською Федерацією. 

Найперше, що треба розуміти після цієї трагедії, що наш ворог розписався в абсолютній нікчемності в військовому плані. Піти на такий крок, вчинити подібний акт терору та геноциду є фактично визнанням того, що у тебе немає чим і як контролювати навіть найбажаніший трофей на території України — поцуплений півострів Крим. 

Коли минулого тижня Путін коментував атаку Москви дронами невідомого походження — він натякнув на Запорізьку АЕС. То ж цілком ймовірно це був тестовий режим — на Каховській ГЕС. 

Читайте також: Каховська ГЕС: підрив планувався давно

Інше — попередження про саме такий акт росіян від осені минулого року. Ще напередодні звільнення Херсона, 20 жовтня 2022 року президент Володимир Зеленський попереджав про такі наміри. Тому коли назріло питання, що робити із захопленим Лівобережжям Херсонщини, і чи реально втримати його перед контрнаступом українських сил — в хід пішла вибухівка. 

Фото: Reuters

Якщо говорити в матеріальному вимірі — Росія додатково заподіяла нам шкоду на 1 мільярд доларів. Це лише вартість дамби. А скільки це вартуватиме нам в питанні удару по екології, аграрному ринку і загалом економічному становищу потерпілих, — це уже тут і зараз має рахувати уряд Дениса Шмигаля. 

Фото: Getty Images

Фото: Reuters

Що стосується військового аспекту, то я цілком поділяю думку, озвучену кількома військовими експертами НАТО і нашими, — підрив дамби не скасовує український контрнаступ. Він може його затримати на кілька тижнів

Що стосується військового аспекту, то я цілком поділяю думку, озвучену кількома військовими експертами НАТО і нашими, — підрив дамби не скасовує український контрнаступ. Він може його затримати на кілька тижнів. Саме цей час в спекотні дні червня потрібен для того, аби болото дещо підсохло. А ще, аби наша розвідка мала змогу проглянути нові місця для понтонних мостів. Саме доти фланг росіян дещо захищений від української атаки. Але акт залякування українців зробив добру справу проти самих росіян — їхні окопи затоплені, й багатомісячна праця окупантів для укріплення дніпровського Лівобережжя змита водою. 

Читайте також: Уроки Каховської дамби: росіяни не зупиняться перед застосуванням ядерної зброї

Однак це не привід для оптимізму. Бо фактично такі наші надзусилля, економічні втрати та втрати наших людей, які форсуватимуть Дніпро у цих місцях — це наслідки перших днів війни. Коли український Південь виявився недостатньо готовим для стримування гігантської військової сили з Криму. Коли тероборону Херсонщини та Запоріжжя банально не готували до таких бурхливих подій — хоча охочих чоловіків, стати на захист своїх міст не бракувало. Це також гіркі плоди непокараних сепарів і колаборантів Сальдо, Балицького, які ще у 2014 році кликали сюди "русский мир". І після 24 лютого 2022 року стали першими, хто став гауляйтерами в окупованих містах.

Трагедія з Каховською ГЕС знову порушила тригерні питання: "Хто розмінував Чонгар?" та "Чому Південь було окуповано так швидко?". Як би позитивні блогери влади не намагалися обтесати гострі кути — ці питання в топі розмов людей, коли йдеться про те, що їх найбільше вразило на цьому етапі війни 

Окремо трагедія з Каховською ГЕС знову порушила тригерні питання: "Хто розмінував Чонгар?" та "Чому Південь було окуповано так швидко?". Як би позитивні блогери влади не намагалися обтесати гострі кути — ці питання в топі розмов людей, коли йдеться про те, що їх найбільше вразило на цьому етапі війни. Свідчення цьому крайнє опитування Центру Разумкова та Фонду Демініціативи, де 32% людей називають блискавичне захоплення Херсона, Мелітополя та далі Маріуполя найбільшим шоком. 

Тому як би не бажала наша офіційна влада уникнути відповіді, питання: "Чому Південь впав так швидко?" завше колотиме гострим лезом їй в ребро. 

Читайте також: Що насправді означає підрив Каховської ГЕС?

Якщо ми говоримо про Чонгар — звідки пішли основні окупаційні сили, то хотілось би почути адекватний коментар колишнього очільника СБУ Івана Баканова. Що там сталось? Бо ж саме його друг, ставленик і реальний російський агент Олег Кулініч незадовго до вторгнення вирішив провести на півдні Херсонщини "антитерористичні навчання". "Вони не були погоджені із керівництвом антитерористичного центру при СБУ, який очолював генерал-майор Руслан Баранецький", — зізнається в інтерв’ю Наталці Мосейчук новий шеф СБУ Василь Малюк. 

Дуже б хотілось почути нарешті притомне пояснення міністерки реінтеграції окупованих територій Ірини Верещук, що їй дали шатли з "Каланчака" та "Чонгара"? І чи не стало це відкриття з помпою 14 лютого 2022 фатальним для мільйонів людей, які прокинулись уже в окупації. 

Дуже б хотілось почути нарешті притомне пояснення міністерки реінтеграції окупованих територій Ірини Верещук, що їй дали шатли з "Каланчака" та "Чонгара"? І чи не стало це відкриття з помпою 14 лютого 2022 фатальним для мільйонів людей, які прокинулись уже в окупації

Так само хотілось би почути, які саме ділянки фронту Україна розмінувала після необачної обіцянки очільника ОПУ Андрія Єрмака "убезпечити людей по обидва боки від величезної кількості смертоносних мін". Хотілось би почути, які саме 20 погоджених ділянок це були.

А чого варте було рішення від травня 2020 року позбавитись від величезної кількості протипіхотних мін? Ці дуже цінні боєприпаси, які ми знищили на радість експертам з ОБСЄ могли б суттєво покращити погоду в Маріуполі, Бахмуті чи Вугледарі. 

Читайте також: Каховська ГЕС: Путін наслідує Гітлера

Окрема історія того, як кілька років до великого вторгнення наша влада ставилась до ЗСУ. Де в пріоритеті до останнього дня були дороги, а не зброя та амуніція для солдатів. 

Тому визнаймо — 59-та окрема мотопіхотна бригада, 137-й окремий батальйон морської піхоти та наша арта, які відповідали саме за відтинок Чонгару бились, як леви. Але коли у тебе за спиною свідома російська агентура, яка видала місце перебування усіх С-300, а на тебе суне вишколене 30-тисячне ударне угруповання з шикарним "плечем" для авіаударів та астрономічною перевагою в артвогні — виходить те, що ми маємо. Коли інфантильність політиків запустила кривавий ефект доміно для мільйонів. 

Коли ти по-нехлюйськи ставишся до своїх рубежів і не бажаєш годувати власну армію — приходить чужак. Він руйнує твоє життя, вбиває твоїх людей. А далі тобі треба потрійні зусилля, аби натовкти йому писок. 

Тому ставити питання "Що трапилось на Чонгарі?", як ніколи, на часі. Аби ніколи знову не вводити в оману людей, які зараз перепливають Дніпро під артилерійськими ударами.

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.