Битва за Донбас на сьогодні є головним викликом для обох сторін. Колонка Сергія Згурця

Якщо ми пам'ятаємо, то вже понад 80 днів бомбардують та обстрілюють місто. Від учора ворог впритул підійшов до околиць Сєвєродонецька, використовуючи міномети для ударів. Це все негативно впливає на те, щоб заходи з оборони здійснювалися досить активно.

Перед тим, як говорити про ситуацію навколо Сєвєродонецька, скажу, що у нас є щонайменше два напрямки, де ворог намагається просуватися. Це від Лиману і далі у бік Рубіжного, де накопичуються сили. Але там формується лінія оборони річкою Сіверський Донець, яку противник не може перейти. Хіба що у ситуації з Білогорівкою, коли ворог здійснював понтонні переправи - ми пам'ятаємо, чим це все завершувалося.

І другий напрямок – від Попасної у бік Бахмуту, і це більш небезпечні дії росіян тому, що тут є певний прогрес у повільному просуванні ворожих сил. Відстань від Попасної до Рубіжного становить близько 25 км і цей перешийок достатньо небезпечний тому, що він створює загрози для траси, яка сполучає Сєвєродонецьк і нашу територію. Наші військові активно обороняють місто, і як сказав очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай: "впродовж тижня щонайменше ці бойові дії триватимуть і ворог має виснажитись".

Разом з тим існують різні оцінки майбутнього і різних сценаріїв, насамперед є декілька варіантів дій ЗСУ. Перше – ми далі міцно тримаємо оборону і не допускаємо ворога до міста. Власне це те, що відбувається саме сьогодні. Другий варіант полягає у тому, що сили ворога будуть переважати. До речі, президент України сказав про те, що за деякими оцінками співвідношення сил становить 20 до 1 по техніці. Я думаю, це певне перебільшення тому, що таке співвідношення занадто велике. Якщо воно і є, то максимум 1 до 3. Сьогодні головна перевага ворога полягає в артилерії та авіації. Широкомасштабне використання артилерії примушує нас відступати з позицій, якщо вони повністю зруйновані. І ми бачимо зараз зруйноване саме місто Сєвєродонецьк, яке повністю піддається ударам і артилерії, і авіації. А колись це місто нараховувало 100 тис. мешканців, зараз там залишилося 10 тис., яких теж треба евакуювати. Як раз траса від Сєвєродонецька, Лисичанська і на Бахмут постійно обстрілюється. Хоча сьогодні Сергій Гайдай сказав, що траса перебуває і далі під нашим контролем, розмови про те, що вона перерізана ворогом є неправдою. Разом з тим ми розуміємо важливість цієї траси для забезпечення наших сил.

Коли ми говоримо про складні сценарії для наших збройних сил, то виникає питання, яке рішення має ухвалити Генштаб. Перша версія - ми тримаємо оборону, друга версія - тримаємо оборону та очікуємо підсилення і підкріплення, третій варіант - ми поступово відходимо у напрямку Бахмута, завдаючи удари російським військам біля Попасної та виходимо на інший рубіж оборони. Також ми розуміємо, що наше головне завдання забезпечити збереження боєздатного особового складу. Якраз об'єднання "Південь" є достатньо потужним з точки зору бійців та техніки, яка там використовується. Але ми маємо пам'ятати, що ці бійці вже декілька місяців тримають оборону під постійними артилерійськими ударами ворога. Я думаю, що найближчим часом Генштаб ухвалить певне рішення, виходячи з оцінки ситуації.

Але сьогоднішнє вечірнє зведення Генерального штабу говорить, що наші військові вдало відбивають ворожі наступи попри чисельну та технічну перевагу у вигляді артилерії. Будемо очікувати на оптимістичний прогноз і спроможність наших військ витримати навіть переважаючу навалу противника.

Згадаємо про результати трьох місяців бойових дій

Так тривали обстріли у березні. Ми бачимо усю лінію, починаючи від Києва до Півдня.

У квітні ми бачимо, як зменшувалася зона протистояння з точки зору того, що війська Росії не могли вирішувати завдання, які ставили перед собою.

Зараз ми маємо травень. Битва за Донбас на сьогодні є головним викликом для обох сторін. Битва за Донбас - це не оточення пів України, вона скотилась до питання захоплення Сєвєродонецька. Якщо росіяни його захоплять - будуть це подавати як єдину велику перемогу. Але передумов з точки зору сьогоднішнього зведення Генштабу для цього немає. Амбіції Росії суттєво зменшуються через те, що не вистачає техніки, не вистачає вмотивованого особового складу й даються ознаки втрати, тому що за три місяці з тих 190 тис. особового складу, які починала атаку на Україну ми знищили 25% з точки зору втрат: і в силі, й в поранених, і в техніці. Так що на чверть зменшити потенціал армії, яка наступає - це абсолютно гарні показники.

Французькі гаубиці "Цезар" для знищення агресора.

Гаубиця "Цезар" зараз вже використовується в бойових діях  - вона дозволяє швидко відкривати вогонь, швидко визначати позицію шляхом власної системи топоприв‘язки, мати напівавтоматичну систему заряджання й багато речей, які роблять її технологічним зразком озброєння для контрбатарейної боротьби. Тобто для того аби знищувати артилерію ворога найбільшої дальності ніж ворожа артилерія. Якщо російські гаубиці можуть стріляти до 20 км, як основна дальність, то гаубиця "Цезар" може це робити на відстані до 30 км, але головна перевага цього озброєння полягає в тому, що вона може використовувати відомий снаряд "Ескалібур", який може знищувати цілі на відстані понад 40 км з першого пострілу. Думаю, що скоро це буде використане й ми побачимо ефективність цього озброєння. Залужний сказав, що артилеристи опанували це озброєння за дві - три години.

Самохідна гаубиця CAESAR. Фото: Міноборони США

Маневри білоруської армії біля кордонів Волинської області.

Це вже третій етап перевірки мобілізаційних можливостей армії Білорусі й головна мета цих навчань не стільки практична, а скоріше політично - практична. Вони хочуть забезпечити вплив на Україну аби ми не перекидали ті підрозділи, які сьогодні розташовані в цій зоні в більш активні ділянки, де має бути потреба наших збройних сил. Це головний виклик для України аби не піддатись на спокусу залишатися у своїй зоні. Думаю, що навчання завершаться швидко. Але більше ризик становить те, що Росія хоче використовувати аеродроми в Білорусі для завдавання ударів по нашій території й знову пішла мова про перекидання ракетних установок "Іскандер" на територію Білорусі так само для використання їх для ударів по Україні.