Мобілізація аспірантів: про що йдеться в новому законі
В Україні продовжується мобілізація з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ, проте Верховна Рада 11 квітня ухвалила законопроєкт №10449, а президент його підписав. Що зміниться для студентів та аспірантів?
Мета запропонованих змін полягає в оптимізації процесу формування особового складу ЗСУ, удосконаленні підготовки військовослужбовців та інших аспектів, у контексті зростаючої загрози з боку РФ та його прагнення до подальшого розвитку війни. Однак, в законі є також пункти, що стосуються відстрочки для здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників.
Мобілізація: аспірантура дає право на відстрочку?
Мобілізація аспірантів за кроткий проміжок часу стала дуже дискусійною темою в суспільстві, адже у першій версії проєкту закону №10449 зазначалось, що право на відстрочку не отримають лише ті аспіранти, які навчаються за контрактною формою, тобто за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб.
Проте згодом у парламенті наголосили, що не може бути розриву між тими, хто навчається в аспірантурі на контрактній основі, і тими, хто здобуває освіту на бюджеті. Мобілізація аспірантів, що відбувалась би за таким таким пунктом закону, порушувала Конституцію України та принцип рівності.
"Комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки своїм рішенням рекомендував виключити норму про аспірантів-контрактників з тексту проголосованого в першому читанні проекту закону 10449 щодо мобілізації" - повідомив голова Комітету Сергій Бабак у Telegram.
Після ухвалення нової редакції законопроекту стало відомо, що ці антиконституційні положення були дійсно вилучені. Тому аспіранти контрактної та бюджетної форм навчання мають відстрочку від мобілізації.
Мобілізація аспірантів, студентів та викладачів
Отже, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період:
- Студенти денної або дуальної форми, які отримують професійну, професійно-технічну, передвищу або вищу освіту. Як наголошують у МОНограм, це ж стосується докторантів, аспірантів та інтернів. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Тобто, здобувачі другої або третьої вищої освіти не отримають права на відстрочку.
- Вчені та викладачі закладів вищої та фахової передвищої освіти (наукові і науково-педагогічні працівники), дослідники наукових установ і організацій, які мають науковий ступінь, а також педагоги закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти і загальної середньої освіти, якщо вони працюють не менше як на 0,75 ставки у відповідних установах.
Порядок здобуття рівнів освіти визначений у другій частині статті 10 ЗУ "Про освіту".
Що відомо про мобілізацію в Україні
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
Згодом, 7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
Верховна Рада України на засіданні 11 квітня ухвалила законопроєкт про мобілізацію в цілому. За це віддали свої голоси 283 нардепи. Водночас норму про демобілізацію вони виключили. Однак, речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін 13 квітня заявив, що версія законопроєкту про демобілізацію, яку подадуть до Верховної Ради, з'явиться вже найближчими місяцями.
Крім того, на початку квітня стало відомо, що Уряд прийняв постанову, яка дозволяє певним категоріям студентів призивного віку виїжджати за кордон. У Кабміні вважають, що даний крок приятиме українській інтеграції в європейський освітній простір.
16 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію.
- Актуальне
- Важливе