На території Києво-Печерського заповідника загальна площа новобудов складає понад 20 тисяч кв. м, - голова Всеукраїнської асоціації музеїв

Сергій Кролевець, голова Всеукраїнської асоціації музеїв, гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (1995-2010), переконаний, що треба порахувати збитки, які завдав суб'єкт господарювання протягом перебування на території Києво-Печерського заповідника

Про це він розказав в етері Еспресо.

"Ми зараз у ситуації, коли ініціатива за намісником Києво-Печерської лаври Павлом, він подає позов до суду, щось відстоює. А ми ніяких звинувачень та порушень з боку суб'єкта господарювання на території у 25 га не помічаємо. Однак всі знають або чули, що на території Києво-Печерського заповідника наново збудовано більше як 20 корпусів з загальною площею понад 20 тисяч кв.м. І це є питання для судового розслідування. Я неодноразово виступав у пресі й говорив, що на території національної святині, Києво-Печерської лаври, площею 25 га, зі 144 об'єктами та спорудами, наново збудовані більше двох десятків корпусів", - підкреслив колишній гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Сергій Кролевець зауважив, що це все зафіксовано комісіями, у тому числі Товариством охорони пам'яток.

"Знесені кілька пам'яток, перероблено, спотворено, добудовано, прибудовано - знищено цілий комплекс архітектурної перлини України протягом перебування суб'єкта господарювання на території Києво-Печерського заповідника. Є перелік цих об'єктів. Наприклад, знесені ворота, які були побудовані у середині XIX сторіччя, разом з корпусом, а замість них побудовані інші, ширші та вищі із сучасної пустотної цегли. А стара київська надміцна цегла була складена на подвір'ї. Це все було зафіксовано, також номера машин, що перевозили цю цеглу. Проінформовані були всі, і Міністерство культури. І таких прикладів кілька десятків. Це повинно бути предметом обговорення: як суб'єкт господарювання догосподарювався до того, що під охороною ЮНЕСКО перебуває зовсім інший об'єкт? Про це треба говорити, повинні бути пораховані збитки, які завдав суб'єкт господарювання на мільйони й мільярди гривень", - сказав Кролевець.

• Нагадаємо, 29 березня УПЦ (МП) мала покинути Києво-Печерську лавру: на території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду заповідника. У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ (МП), її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври.
• 30 березня стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники УПЦ (МП) не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Хоча 29 березня мала звільнити будівлі.
• Також митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври.
• 30 березня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастирю УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври.
• 31 березня парафіяни та представники УПЦ МП вдруге не пустили до Києво-Печерської лаври комісію Міністерства культури та інформаційної політики.
• 1 квітня митрополит московської церкви Павло Лебідь заявив, що слідчі СБУ вручили йому підозру, а також що 1 квітня в його будинку проведуть обшуки. Згодом це підтвердила СБУ.