Наступ ЗСУ почнеться на 3-5 напрямках: воєнні підсумки тижня

Говорити про передумови оточення Бахмута не варто 

У Бахмуті ситуація залишається складною. На "Рамштайні" генерал США Марк Міллі сказав, що ворог намагається виконати політичне завдання - увійти в Бахмут, але українська оборона є достатньо ефективною. Сьогодні вийшла стаття у WP на основі "секретних документів" про те, що Пентагон радив українцям ще у січні відходити, але ми обрали іншу стратегію. Захист Бахмута став ідеологічним, військовим та гуманітарним питанням. З військової точки зору - знищується ворог. Політично - не дати можливості РФ мати здобутки через захоплення території. Гуманітарно - за Бахмутом інші міста і їх чекатиме така ж доля, якщо ми залишимо Бахмут.

Ворог намагається просуватися за залізницю в центрі та намагається рухатися з півночі та півдня, але ці "кліщі" не змикаються. Сьогодні стало відомо, що ЗСУ навіть здійснюють певні контратакувальні дії, аби відбити противника насамперед від ділянки біля Хромового. В останні дні було певне просування росіян до траси, яка поєднує Хромове і Бахмут. Зараз в цій зоні й також на півдні в зоні Іванівського - контратакувальні дії. Там використовуються боєприпаси з коліс.

У центрі Бахмута - дії в міській зоні. Командувач 93-ї бригади Павло Паліса каже, що за кожен будинок ідуть бої, використовуємо різну тактику. Він говорить, що є всі можливості утримуватися, але згадує, що боєприпасів має бути більше. Бахмут - важка ділянка, але говорити про передумови оточення найближчим часом не варто. 

Росіяни використовують стандартну тактику - знову артилерія, потім штурмові групи по 5-6 осіб за підтримки танків. У центрі знову пішла в хід бронетехніка. Ворог намагається перейти залізницю і далі від вокзалу рухатися до центру міста. Ситуація змінюється досить динамічно. Ми утримуємо десь ⅕ міста - це десь 20 мікрокварталів. Є переконання, що в умовах реальної загрози для наших підрозділів вони будуть виведені на іншу лінію оборони, панівні висоти. 

Ми уже тут використовуємо закордонні боєприпаси для нашої радянської артилерії - пакистанські, болгарські. Ми артилерією забезпечуємо безпеку пересування "дорогами життя". Росіяни починають їх обстрілювати, ми ведемо контрбатарейну боротьбу та намагаємось знищувати міномети й гаубиці, яка заважають нашому пересуванню.

Російські бомби, українські боєприпаси, "Рамштайн" і хто буде замість Міллі 

Росіяни пішли шляхом використання дешевших засобів, коли крилатих ракет стає все менше. Ставка на зміцнення ППО є головною. Навіть з точки зору наших партнерів - сьогодні про це казали Остін та Міллі. Американці вирішили брак авіації компенсувати посиленням ППО. Комплекс Patriot може виявляти цілі на відстані 600 км, а збивати - на відстані 150 км. Я думаю, системи стануть на захист найбільш важливих адмінспоруд, зокрема Києва. Але якщо ми розмістимо установку в районі Запоріжжя, то ми перекриємо всю ділянку в напрямку нашого можливого наступу і ворог буде боятися використовувати авіацію. Якщо буде 20 батарей, то можна буде говорити, що ці системи ППО можуть прикрити набагато більшу територію і від літаків, і від бомб, що планують.

Щодо обговорення на Ставці налагодження виробництва ракет і боєприпасів вітчизняними підприємствами. Я думаю, йдеться про весь сегмент розробок - це і боєприпаси для ПТРК "Стугна" від КБ "Луч", і модифікації крилатої ракети "Нептун". Я думаю, що ми не повинні забувати про розробки ОТРК "Грім-2" від КБ "Південне" навіть в цих складних умовах, під вогнем противника.

Що відбулося в Бєлгороді? З літака Су-34 відбулось несанкціоноване скидання бетонобійної бомби, яка має власний ракетний двигун. Бомба падає, проникає в землю на десять метрів, потім іде затримка з підривом (до 10 секунд). Те, що вона вибухнула в землі врятувало будинки. Вони могли скластись. Цей літак летів бомбити нашу землю.

Ми очікуємо після "Рамштайну" на посилення ППО, збільшення кількості боєприпасів, на вишкіл наших підрозділів та технічне забезпечення наших сил. Американці, як і ми, налаштовані на успішне проведення наших наступальних дій і докладають до цього максимальних зусиль. 

Коли ми говоримо про Міллі є відчуття, що ця війна була і його власною. Він хоч і робив скептичні заяви, але став нашим справжнім союзником. У них утворилась певна хімія у взаєминах з Залужним. Восени Марк Міллі має бути змінений на нового керівника. Тут є начальник штабу Повітряних сил США Чарльз Браун і командувач корпусу морської піхоти Девід Бергер. Є нюанс, ВПС є найбільш технологічним видом військ, а морська піхота є окремим видом збройних сил і це армія в армії, де поєднано все. Берген трансформує морську піхоту і готується до війн майбутнього, навіть через призму російської армії. Обидва - достойні кандидати, але важливо, щоб кожен із них сприймав цю війну як власний виклик і через цю призму вибудовував взаємини з армією України та військовим і політичним керівництвом. 

Начальник штабу Повітряних сил США Чарльз Браун (ліворуч) і командувач корпусу морської піхоти Девід Бергер

Ми побачимо початок українського наступу

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр сказала про елементи наступальних дій. На мою думку, реальні наступальні дії ще не починалися. Зараз ми ведемо оборонні дії, намагаємось мінімізувати ініціативу на окремих напрямках. Ми побачимо наші наступальні дії. Буде активізація ударів по мостах, аеродромах. Такі речі будуть підготовчими та помітними. Ми зрозуміємо, що процес почався. Зараз іде підготовча фаза - готуються бригади, йде вишкіл, злагодження. Ми чекаємо боєприпасів. На першому етапі витрати боєприпасів будуть суттєво більшими. Треба перемішати лінії оборони противника, а потім рухатися. Поки ми не будемо готові, реальних розмов про наступ не буде. 

Частина військ веде оборону, інша готується до наступу і розуміє свою місію. Допомога наших партнерів є суттєвою і помітною. Треба далі дочекатися, інтегрувати в реальну бойову потужність і правильно вибрати час на певних напрямках.

Коли ми говоримо про наші наступальні дії, то вони будуть на трьох-п’яти напрямках, де ЗСУ зможуть спочатку розхитати оборону росіян. Потім, скориставшись слабкістю на якомусь напрямку, - наростити цей успіх і використати всі потенційні можливості, які в нас є. У нас є перевага з точки зору лінії фронту - наші сили можуть легко перекидатися туди, де в нас буде успіх. Росіянам навпаки доведеться бігати зі своїми силами через ускладнене пересування. Навіть поточна лінія фронту створює передумови для гарної гри Генштабу ЗСУ зі створення непередбачуваних та катастрофічних умов для російської армії.