Про це в ефірі Еспресо заявив ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.
"Мій прогноз - Путін домовиться з Ердоганом. Це не буде повна домовленість, як хочеться Путіну - це буде абсолютний мінімум. Однак Путіну ця зернова домовленість також потрібна. Йому потрібно показувати, що він взагалі здатний з кимось і якось домовлятися", - вважає він.
Клімкін вважає, що також Путіну потрібна хоча б часткова можливість експортувати сільськогосподарську продукцію і добрива.
"Я думаю, що сам факт досягнення будь-якого результату важливий для Путіна і показати на БРІКС, що він не лише не ізольований, а й домовляється. Я бачу значну ймовірність такої домовленості. Питання - чи погодимось ми на те, про що можуть домовлятися Ердоган та Путін. Ердоган, звичайно, буде з нами в тісному контакті і координації позицій. ООН - це скоріше формальний гравець, легітимізуючий фон в цій історії. Я б на місці турків, якщо не вдасться домовитися, якщо Путін знов заведе пісню про свій шантаж - дійсно декілька військових кораблів розставив би вздовж маршруту і показав Путіну хто є хто. Це скоріше менш ймовірний варіант", - підсумував ексміністр.
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.
У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу.
У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.
Для її продовження окупанти вимагали:
перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT
поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування
скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів
відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса"
розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.
17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.
Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії.
5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки.
12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше.
16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН.
У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.
18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ