Про це повідомив кореспондент Еспресо Дмитро Дідора.
Лубінець наголосив, що практично всі поправки до законопроєкту про мобілізацію були враховані.
"Окремо порушувати питання щодо захисту осіб з інвалідністю. Друге, це не додавання додаткових повноважень працівникам ТЦК. Третє, щодо електронного кабінету залишили як право, а не обов'язок. Я теж наголошував на такій позиції".
Також було обговорено питання пред'явлення документів. За словами уповноваженого з прав людини, обов'язково документи громадяни України повинні пред'являти Національній поліції, Державній прикордонній службі або Національній гвардії, а не представникам ТЦК.
Читайте також: Нові правила мобілізації: пояснюємо, що ухвалили народні депутати
"На мій погляд, законопроєкт, який був прийнятий, в умовах, у яких зараз знаходиться Україна, - це найкращий варіант, на який ми могли сподіватися. З одного боку, ми розуміємо, що немає меж досконалості, а з іншого боку, ми повинні всі розуміти, що зараз на лінії фронту у нас відбуваються надзвичайно важкі бої, що військові частини, які там перебувають, повинні мати змогу на ротацію, на відпустку, але для цього треба збільшити кількість громадян України, які перебувають у лавах Збройних сил України", - наголосив він.
Тепер, як зауважив Лубінець, процедура виглядає максимально демократично й без примусу. Усі військовозобов'язані повинні пройти процедуру перевірки своїх даних у реєстрі.
"Після цього ті, хто не будуть виконувати норми закону, будуть підпадати під дії, знову ж таки, демократичних принципів у нашій державі. Це ТЦК звертаються до внутрішніх органів Національної поліції, відкриваючи кримінальне чи адміністративне провадження", - пояснив він.
За словами Лубінця, обмеження накладаються виключно у демократичний спосіб через звернення до суду. І тільки на підставі рішення суду відбуваються будь-які обмеження прав громадян України.
"Ми з самого початку казали, що демократична держава й відрізняються тим, що там діють демократичні принципи розподілення владних повноважень", - констатував омбудсмен.
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.
25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
10 квітня стало відомо, що оборонний комітет ВР виключив питання демобілізації із законопроєкту про мобілізацію. Уряд має напрацювати окремий законопроєкт про демобілізацію. Речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін уточнив, що комітет ВР із питань нацбезпеки й оборони України рекомендував розробити законопроєкт про демобілізацію військових протягом 8 місяців.
Верховна Рада України на засіданні 11 квітня ухвалила законопроєкт про мобілізацію в цілому. За це віддали свої голоси 283 нардепи.
14 квітня заступник очільника Верховної Ради Олександр Корнієнко заявив, що Зеленський підпише закон про мобілізацію після його перевірки Офісом президента на відповідність Конституції.
16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію.