Комітет ВР виключив питання демобілізації із законопроєкту про мобілізацію, його розглянуть окремо

Про це однією з перших написала "Українська правда".

За інформацією джерела видання, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський ініціював виключення питання демобілізації із законопроєкту про мобілізацію. Водночас він запропонував розглянути цю частину окремо.

Нардепка від Голосу Соломія Бобровська підтвердила в коментарі LIGA.net, що зі законопроєкту прибрали положення, які регулювали питання демобілізації.

Комітет нацбезпеки рекомендував прийняти законопроєкт в цілому

Згодом Ірина Фріз, членкиня комітету нацбезпеки від "Європейської Солідарності”,  у facebook написала, що комітет нацбезпеки завершив розгляд законопроєкту про мобілізацію та ухвалив рішення рекомендувати прийняти його в цілому.

За проголосували 13 депутатів, утрималися - 5.

Згідно зі зверненням головкома та міністра оборони на уряд, який оперативно звернувся на голову ВР Стефанчука, що дало йому підстави звернутись до комітету, більшістю голосів знято з розгляду норму про звільнення з військової служби через 36 місяців.

Проте до прикінцевих положень додали, що КМ має розробити та внести на розгляд ВР законопроєкт щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення та медико-соціальної реабілітації. 

Що зараз пропонують у законопроєкті про мобілізацію

Скасовані попередньо схвалені мотиваційні норми, а саме:

• одноразова доплата у розмірі 70 тис. грн військовослужбовцям, які перебувають на "нулі";
• щомісячну виплату винагороди за особливості проходження служби у розмірі 10 тис. грн;
• фіксовану плату за знищену техніку.

Комітет встановив на рівні закону виплату від 4 до 300 розмірів прожиткового мінімуму за знищене (захоплене) озброєння. 

Щодо надання консульських послуг за кордоном: протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону здійснюють за умови одночасного оновлення персональних даних у консульських установах. Згідно з нормою про обов’язок усіх громадян України оновити свої персональні дані в умовах воєнного стану. 

Що увійшло до мотиваційного пакета:

• можливість самостійно обрати підрозділ для військовозобов’язаних, які підпишуть контракт з МОУ;
• додаткова відпустка та винагорода за знищення або захоплення озброєння чи техніки противника розмір буде встановлено на рівні закону та урядових підзаконних актів;
• час перебування у відпустках для догляду за дитиною зараховується до строку вислуги у військовому званні;
• щорічна основна відпустка надається частинами протягом календарного року і основна безперервна частина становитиме не менше 15 календарних днів;
• право на одноразову компенсацію 50% від першого внеску за іпотечним кредитом та додатково 100 тис. грн після першого року військової служби та ще 100 тис. грн після другого;
• військовослужбовцям, їхнім дружинам / чоловікам не нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, виключення становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість;
• право, протягом трьох місяців з дати укладення першого контракту, отримати сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень;
• врахування у вислугу років одного місяцю служби за три місяці за перебування безпосередньо в районах бойових дій під час дії воєнного стану;
• у разі необхідності довготривалого лікування за кордоном буде можливість пройти військово-лікарську комісію дистанційно, а відповідна довідка ВЛК буде підставою для збереження грошового та матеріального забезпечення;
• додаткова відпустка 90 календарних днів без поділу на частини, за бажанням, після звільнення з полону зі збереженням грошового забезпечення;
• розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця встановлюється на рівні 15 млн.

Також з певними запобіжниками, але не порушуючи права громадян, в чіткій співпраці з громадськими об’єднаннями, встановлено норми до догляду за особами з інвалідністю І, II, III.

Що буде далі із законом про мобілізацію

Нардеп Ярослав Залізняк наголошує, що комітет рекомендує прийняти законопроєкт, але прийняти чи ні як весь закон, так і окрему правку, вирішує тільки парламент.

Він пояснює, що має зʼявитися таблиця до другого читання, в якому буде понад 4300 правок. Ці правки розділені на дві групи:

• враховані комітетом;
• відхилені.

10 квітня Рада починає розгляд закону у другому читанні з відхилених правок.

"Коли кожен автор такої правки може запропонувати зали проголосувати, й у разі 226+ голосів вона стане врахованою", - пояснює Залізняк.

Після цього ВР має розглянути враховані Комітетом правки.

"Кожен депутат може поставити кожну таку правку "на підтвердження". Тобто, щоб її зберегти, потрібно в залі набрати 226+ голосів на кожну правку. Інакше вона стає відхиленою, а текст повертається до редакції першого читання", - роз'яснив нардеп.

• 2 квітня президент Володимир Зеленський підписав закон, який скасовує для військовозобов'язаних статус "обмежено придатний".
• Того ж дня президент підписав закон, який зменшує призовний вік у державі з 27 років до 25.
• Депутати українського парламенту надто довго розглядали новий закон про мобілізацію, вважає президент Володимир Зеленський.