"У нас з'явилося розуміння ідеї": нардеп Наталуха розповів про концепцію "економічної мобілізації"

Про це він у кулуарах парламенту розповів журналістці Еспресо Катерині Галко.

"Минулого четверга у нас зʼявилося розуміння ідеї економічної мобілізації. Ми хочемо подивитися технічно зараз, як можна інтегрувати це в закон про економічне бронювання. І таким чином збалансувати та зняти напругу. Щоб це не виглядало, що бронюватися зможуть лише ті, що мають гроші. У нас інші задача. Ми хочемо задіяти максимально ефективно економічні ресурси на користь війська", - наголосив Наталуха.

За його словами, без прозорої системи бронювання економічний блок, українські підприємства й бізнеси, буде неефективним.

"Уявіть, що у вас є СТО і це СТО не має фізично фінансової можливості сплатити 20 тис. грн на одного працівника на місяць за бронь. Але воно має попит серед тих самих військових, тобто військові там постійно ладнають свої машини. То ми вводимо категорію економічної мобілізації", - сказав нардеп.

Далі він пояснив, що коли СТО прагне забронювати чотирьох працівників, це коштуватиме 80 тис. грн. Однак коли станція підписує контракт із будь-якою бригадою на безплатні послуги в межах 80 тис. грн на місяць - вона отримає право на бронь чотирьох фахівців.

"Тобто, у тебе немає грошей, або достатнього прибутку для того, щоб забронювати своїх працівників, але у тебе є товар, робота чи послуга, на які є попит серед військових - надай в межах вартості бронювання ці товари, роботи чи послуги військовим безплатно, і за це ти отримаєш можливість забронювати стільки працівників, скільки це відповідає вартості на місяць", - додав Наталуха.

Що відомо про економічне бронювання

У ВР розглядають три законопроєкти щодо економічного бронювання. 

Перший – про збільшений військовий збір, автором якого є голова комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. Другий документ – щодо бронювання з прив'язкою до мінімальної зарплати. Третій – гібридний.

Перший законопроєкт передбачає збільшений військовий збір 20 тис. грн за кожну заброньовану особу. Автори другого проєкту закону пропонують застосувати модель з мінімальною заробітною платою від 36 тис. грн.

Водночас за такої моделі частина податків, які співробітник сплатить із зарплати, піде не до центрального бюджету, а до місцевих бюджетів. Окрім того, деякі народні обранці побоюються, що ця модель економічного бронювання викличе негативну реакцію суспільства, яке вбачатиме в такому рішенні поділ на бідних і багатих, на тих, хто мусить воювати, і тих, хто може відкупитися, пояснював нардеп Наталуха. На його думку, модель зі збільшенням військового збору краща, адже не передбачає прив'язки ні до зарплати, ні до посад.

16 липня спікер ВР Руслан Стефанчук заявив, що жоден із зареєстрованих у Верховній Раді законопроєктів про економічне бронювання від мобілізації наразі не має шансів на ухвалення.