Другу ніч поспіль безпілотники влучали по центру прийняття рішень у столиці країни-агресорки. Цієї ночі Москва зазнала нової атаки дронів. Міноборони РФ традиційно стверджувало, що начебто змусило придушити усі дрони за допомогою засобів РЕБ. Однак наслідком такого придушення стало те, що декілька безпілотників влучило у хмарочос Москва-Сіті. При цьому влучання були у висотну башту, де розташовані міністерство промисловості та торгівлі РФ, офіси інших міністерств й низка різних установ. Вкрай показово, що дрони влучили у ту ж будівлю, що й напередодні, проте в інші поверхи.
Звісно, Україна не бере відповідальність за ці удари, хоча коментарі українських посадовців прозоро говорять про таку спрямованість. Було сказано, що бойові дії мають бути перенесені на територію РФ. І це, як на мене, абсолютно вірна логіка бойових дій.
Висновків два. Перше - українські дрони дійсно прогресують. Два дні поспіль влучати в одну й ту ж будівлю достатньо точно - говорить про те, що технічні рішення, які закладені в українські дрони, є гарними. Можемо припустити, що у ці два дні атак використовувалися дрони, які кілька днів тому були продемонстровані на ресурсах українських волонтерів. Ці дрони називаються "Бобер" зі схемою "качка". Вони здатні долати значну відстань, до 1000 км з навантаженням значної вибухової частини, яка спроможна виконувати такі бойові завдання. І другий висновок про те, що система російської ППО неспроможна прикрити Москву. При збільшенні атак ця неспроможність буде помітна все більше. Ці удари поки не руйнують повністю російську економіку, але при масштабуванні ударів збитки для ворога будуть набагато більшими. Окрім такого цільового призначення ударів по центру прийняття рішень - це ще вплив і на російських громадян, які мають відчувати, що війна з Україною - це не десь там, а вже на їхній території й у їхній столиці. Це гучно демонструє безпорадність російської політичної й військової влади у вирішенні завдань захисту та оборони.
Звісно, окрім дронів потрібно більше й боєприпасів. Видання Financial Times в одному зі своїх матеріалів про війну в Україні повідомило, що під час наступальних дій ЗСУ використовують вже більше боєприпасів, ніж раніше. Йдеться про те, що за добу українські військові відстрілюють по рашистах до 8 тис. артилерійських снарядів. Раніше, за різними даними, норми витрат для української армії становили десь від 2 до 5 тис. боєприпасів. Бачимо, прогрес помітний.
Але для того, аби гарантувати постійну наявність боєприпасів, США зараз вирішують низку питань для забезпечення їхнього безперебійного постачання. Задля цього американці збільшують кількість виготовлення боєприпасів у себе на території, розгортаючи нові можливості. А також домовляються про те, аби окремі країни, зокрема Болгарія, Південна Корея, Японія збільшили виготовлення і постачання боєприпасів спочатку до США, а потім до України.
Ми знаємо, що є контракт на постачання 500 тис. боєприпасів з Південної Кореї до США, і потім таку ж кількість поставлять до України. Поки, щоб мінімізувати будь-які хитання у недостатній кількості, США ухвалили рішення про те, аби Україні передали касетні боєприпаси. Зараз вони активно використовуються на лінії фронту й завдають противнику значних втрат. Ці боєприпаси потрібні нам і у наступі, й в обороні.
Українські захисники продовжують наступати на Бахмутському, Мелітопольському та Бердянському напрямках, а ворог намагається проводити наступальні дії на лінії Сватове-Кремінна. На цих ділянках й далі відбуваються активні бойові дії. А на деяких напрямках є певна тиша. Згадаємо про напрямок Вугледара, де тривалий час були бойові дії, а зараз є певна пауза. Хоча ми розуміємо, що напрямок Вугледара - найкоротший напрямок для наших сил до узбережжя Азовського моря.
З Вугледарського напрямку Назарій Кішак, командир кулеметного взводу 72-ої ОМБР ім. Чорних запорожців, офіцер ЗСУ зауважив, що ворог ніколи не припиняв обстріли. Артилерія, міномети й танки працюють щодня по передніх та тилових позиціях. Агресор працює також по населених прифронтових пунктах Єлизаветівка, Костянтинівка, Курахове. Противник підступний, хитрий й небезпечний.
Офіцер ЗСУ вважає, що на Вугледарському напрямку ворог не буде рухатися, хіба що пробувати робити провокації або маленькі штурми. Загарбник знає: як тільки піде колоною, то буде розбитий вщент. Так це сталося зі 155-ю морською піхотою РФ, як вони називають: "тихоокеанського флоту".
Командир кулеметного взводу 72-ої ОМБР ім. Чорних запорожців зазначив, що кожен напрямок ворог посилює різними додатковими підрозділами. Є такі підрозділи, як "Шторм-Z", які дають свої роти на підсилення по всій лінії фронту. За його словами, це ті недобитки, яких російський народ не хоче бачити у себе на території, тому знайшли, як їх утилізувати, відправляючи до нас. Також є ще регулярні війська армії РФ. Відповідно, не треба розслаблятися, маємо завжди бути готовим, каже Кішак.
Далі поговоримо про зброю, яка нам потрібна на полі бою. Звісно, ми збираємо на пікапи та інші машини, але є універсальні речі, зокрема всюдиходи, які вже використовуються українськими військовими, але поки що масово не закуповуються. Насправді ці всюдиходи є унікальними та універсальними. Компанія-виробник всюдиходів "Богун" пропонує ЗСУ нову універсальну платформу.
Ігор Корнілов, керівник проєктів "Богуна" зазначив, що його компанія є визнаним світовим лідером з виробництва всюдихідної техніки. Відповідно, українські всюдиходи не мають аналогів у світі з точки зору своїх можливостей та характеристик. Для ЗСУ адаптовано три моделі, дві з них пілотовані. Також компанія зараз виробляє безпілотні платформи, які можуть оснащуватися додатковим обладнанням в залежності від завдань. Тобто ця техніка потрібна там, де не можуть використовуватися ті чи інші транспортні засоби, включаючи авіацію. Крім того, часто продукцію компанії називають всюдиходами-амфібіями, оскільки вони можуть пересуватися по будь-яких типах місцевості, включаючи болота, повалені дерева, трясовини, а також можуть рухатися по воді на різній глибині.
Фото: dsns.gov.ua
Керівник проєктів компанії розповів, що з початку війни на потреби ЗСУ було передано безплатно п'ять всюдиходів. На сьогодні отримуються виключно позитивні відгуки від військових щодо цієї техніки. Наприклад, коли наші оборонці перебували в оточенні на одному з об'єктів у Сєверодонецьку, у них була гостра потреба у доставці боєкомплектів, провізії та вивезення поранених. У тих умовах всюдиходи компанії стали незамінними, тому що вони, рухаючись по перетнутій місцевості, перепливаючи річку Сіверський Донець, дали змогу забезпечити виконання цих оперативних завдань. Також всюдиходи використовувалися під час форсування р. Дніпро та забезпечення груп наших військових на її правому березі, тому що використання човнів стало вкрай небезпечним. Таке використання всюдиходів зробило важливий внесок під час дій на Херсонському напрямку.Фото: dsns.gov.ua
Корнілов зауважив, що поки компанія-виробник всюдиходів не отримала офіційного замовлення від ЗСУ. Можливо, основною перешкодою є складність та довготривалість поточних процедур, які необхідні для старту експлуатації цієї техніки. Однак всюдиходи української компанії вже багато років використовуються у ДСНС. Незамінність всюдихідної техніки неодноразово доводилась під час проведення рятувальних операцій, одна з них після теракту на Каховській ГЕС. Для усунення наслідків цього теракту було поставлено компанією 10 всюдиходів.Фото: dsns.gov.ua
Пан Ігор додав, що новим напрямком роботи компанії є роботизована платформа, яка має колісну базу, електричний тип приводу, також установлені дві літієві батареї. Є два типи цієї платформи, яка може бути універсальною для використання додаткового обладнання, наприклад, виконання логістичних задач або встановлення мобільної вогневої точки, або перевезення поранених і так далі. Зараз окремо ведеться робота по модернізації модулів зв'язку, щоб забезпечити захист цієї платформи в умовах роботи ворожої РЕБ.Корнілов підсумував, що поточні виробничі потужності підприємства дозволяють виробляти до 30 одиниць техніки на місяць. Але водночас підприємство має можливість масштабування та нарощування темпів виробництва, тому компанія може організувати оперативне виробництво тієї кількості всюдиходів та платформ, яка буде потрібна.