Про це повідомив директор Управління у справах Косово та Метохії (так сербська влада офіційно називає Косово) Петар Петкович.
Зазначається, що таким чином сербський уряд захистив права сербів у Косово та "дав можливість свободи пересування". Зокрема для карет швидкої допомоги.
Разом з тим у Сербії наголошують, що це рішення не визнає незалежності Косова. Зокрема на всіх прикордонних та адмінпунктах пропуску буде розміщено застереження, в яких це зазначено.
"...не може тлумачитися як визнання односторонньо проголошеної незалежності так званого Косова, воно не перешкоджає визначенню остаточного статусу і не може тлумачитися як згода Белграда відступити від прав, гарантованих резолюцією 1244 Ради Безпеки ООН", - йдеться в тексті застереження.
Також Петкович зазначив, що цим рішенням вони не перетнули так званих червоних ліній.
"Сьогодні на засіданні уряду ми ухвалили спеціальне рішення про принцип, підхід і позицію, що президент Сербії, як і весь уряд, зобов’язані чітко і недвозначно дотримуватися наших червоних ліній у переговорах і діалозі, щоб абсолютно поважати суверенітет і територіальну цілісність, як це робилося досі", - сказав він.
Влада Косово 14 грудня 2022 року подала заявку на членство в Європейському Союзі. Згодом уряд Сербії надіслав запит миротворчому контингенту НАТО KFOR з проханням дозволити країні надіслати в Косово до 1000 поліціянтів і армійців.
Наприкінці 2022 року ЄС і США висловили занепокоєння напруженою ситуацією на півночі частково визнаного Косова й закликали всіх причетних сприяти якнайшвидшій деескалації та утримуватися від провокацій. Після гарантії від США, ЄС та НАТО президент Сербії Александар Вучич закликав сербів припинити протистояння у Косово. НАТО відхилило запит Сербії.
30 травня 2023 року у Звечані, Косово, почалися зіткнення з поліцією після того, як сербські демонстранти спробували зайняти місцеву адміністрацію й перешкодити призначенню нового мера-албанця. Президент Сербії наказав привести армію країни в повну бойову готовність та наблизитися до кордону з частково визнаним Косовом.
У березні зазначалося, що глава європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив про погодження імплементаційного додатка до угоди про нормалізацію відносин між Сербією та Косовом. Однак лідери двох країн не змогли досягти домовленості щодо послаблення напруженості після місцевих косовських виборів на півночі країни, де проживає велика сербська меншина. Згодом там стався спалах насильства через місцеві вибори, які сербська більшість бойкотувала і результати яких не визнала.
24 вересня понад 30 озброєних людей напали на косовських поліцейських у селі Банська поблизу адміністративної межі Сербії та Косово. Премʼєр-міністр Косова Альбін Курті та президент Сербії Александар Вучич відреагували на інцидент.
28 жовтня лідери Італії, Німеччини та Франції зробили спільну заяву за підсумками зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем і прем’єр-міністром Косова Альбіном Курті.
Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама закликав НАТО посилити свої військові сили в Косово та забезпечити безпеку кордонів країни з Сербією.