Про це повідомляє ERR.
Глава уряду заявила про це в середу, 13 березня, відповідаючи на запитання депутатів парламенту Рійгікогу в рамках інфогодини уряду. Учасники засідання обговорювали заяву президента Франції Еммануеля Макрона з приводу відправки солдатів країн ЄС на територію України.
Депутати парламенту багаторазово запитували у Каллас, чи є в Естонії плани послати солдатів на допомогу Києву. У відповідь прем'єр спочатку багаторазово повторила, що нічого подібного не обговорювалося і спробувала пояснити плутанину в термінології.
"Про введення наземних військ мови ніколи не йшлося. Ніхто не говорив про відправлення наземних військ. В англійській мові це ground troops, troops on the ground або soldiers on the ground – це солдати в конкретній країні. Ба більше, різні країни це роблять, різні країни надсилають солдатів, щоб допомогти українцям із навчанням", - пояснила вона.
Однак після того, як депутати від фракції EKRE вкотре почали вимагати гарантій, Каллас наголосила, що це рішення буде ухвалювати не вона.
"Для відправки солдатів куди-небудь за межі Естонії, потрібен мандат Рійгікогу, тож ви зможете вирішити це питання самі. Точно так само, як ми відправляли солдатів у різні місії, для цього потрібен мандат Рійгікогу. Я не можу це вирішити сама. Це питання ніяк не пройде повз вас", - сказала Каллас.
Консерватори вимагали від прем'єра гарантій, що Сили оборони Естонії не втручатимуться у військові дії в Україні. Однак прем'єр-міністр не дала жодних гарантій.
"Я не даю таких обіцянок, тому що обставини можуть змінитися. За вашою інтерпретацією, здається, що втручанням може бути що завгодно. Наша військова допомога Україні теж може бути розцінена Росією як втручання, тому що ми дуже хочемо, щоб Україна перемогла, ми дуже хочемо, щоб Росія програла і повернулася до своїх кордонів. Адже ми робимо все, щоб Україна перемогла. Ми тут чітко вибрали сторону, і ця сторона України, тому що Росія для нас – пряма загроза", - зазначила Каллас.
26 лютого близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку російського президента Володимира Путіна. До них звернувся президент України Володимир Зеленський.
Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в майбутньому не слід виключати відправлення західних сухопутних військ для боротьби з російською агресією.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни - члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про відправлення військ в Україну не ухвалено, а в Росії назвали такий крок оголошенням війни.
29 лютого прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні виключати можливість введення сухопутних військ в Україну.
4 березня Макрон заявив, що найближчим часом не надсилатиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати щодо цього.
5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" щодо України та активізуватися. На його заклик відреагував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дискусія, спровокована словами президента Франції Емманюеля Макрона про розміщення західних військ в Україні, заощадить багато часу Європі на усвідомлення того, що потрібно зробити більше.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що введення військ НАТО в Україну означатиме "крок до односторонньої ескалації, яка зітре шлях до дипломатії".