Законопроєкт про мобілізацію: Лубінець перелічив антиконституційні норми, але закликав голосувати в першому читанні

Про це він написав у Telegram.

Зауваження озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на засіданні парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

"Також відповідний лист відправили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок", - зазначив омбудсмен.

Лубінець заявив, що нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені.

"Тут питання у відмітках: формулювання "зняти" та "виключити" з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання", - пояснив уповноважений ВР з прав людини.

Також в Офісі омбудсмена звернули увагу на те, що серед іншого, у законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Там зазначили, що згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян.

"Окрім цього, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену законом юридичну відповідальність. Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції, закону України "Про захист персональних даних", правовим позиціям Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя", - додав Лубінець.

У нових змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову аспірантів.

"При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками",-  сказав Лубінець.

Також йдеться й про питання надавання права представникам ТЦК здійснювати перевірку військово-облікових документів.

"Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян", - наголосив омбудсмен.

Згодом Лубінець повідомив, що ввечері відбулася термінова нарада з міністром оборони України Рустемом Умєровим щодо законопроєкту. 

"У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу омбудсмана можна врегулювати", - написав він.

Що відомо про мобілізацію в Україні

19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.

25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.

8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.

11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.

Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей. 

Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію.

Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року