Військовий експерт назвав умову відмови Ірану від підтримки РФ

Таку думку він висловив в етері телеканалу "Еспресо"

"Перемога ізраїльської армії над терористами ХАМАСу не буде означати вичерпання проблеми, яка існує. Оскільки дестабілізаційний фактор на Близькому Сході буде зберігатись. Протиріччя ізраїльтян та палестинців нікуди не дінуться. Як на мене, дзвінок Путіна до Нетаньяху та обговорення загострення на Близькому Сході виглядають геть недоречними. Оскільки, про що можна говорити з Росією, яка сьогодні вносить лише дестабілізацію в ці події та й не лише. Вони ніяким чином не впливають на те, щоб зупинити кровопролиття", - пояснив Мусієнко.

Експерт також спробував спрогнозувати за яких умов Тегеран відмовився б від підтримки Росії

"Дуже важливо, яку позицію в загостренні на Близькому Сході займе Іран. Оскільки без Ірану Росія не зможе забезпечити серйозний вплив на Близькому Сході. Іран же веде свою гру. Адже Іран шукає можливості, за яких їх повернули б у ядерну угоду. Я майже впевнений, що якби Іран повернуся б в ядерну угоду, то відразу Тегеран кинув би Росію та відмовився від підтримки Москви. Це дуже притаманно ірано-перській міжнародній політиці", - додав він.
 

Війна в Ізраїлі

7 жовтня палестинські збройні формування ХАМАС та "Ісламський джихад" відразу в кількох місцях з повітря та на суходолі розпочали масовану атаку на державу Ізраїль. Очільник збройного крила ХАМАСу Мухаммед ад-Дейфа заявив, що його бойовики розпочали операцію "Повінь Аль-Акси". За його словами, ці дії покликані захистити мечеть Аль-Акса у Єрусалимі. Палестинці випустили по території Ізраїлю 2-3 тис. ракет й одночасно захопили 7 громад на півдні.

Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу виступив з заявою щодо вторгнення бойовиків ХАМАСу в Ізраїль та заявив, що країна перебуває "у стані війни". Уряд країни застосував так званий пункт 40 Алеф, офіційно оголосивши про стан війни від 06:00 7 жовтня. Востаннє це ставалося 50 років тому, під час Війни Судного дня 1973-го. 

Вранці 8 жовтня ліванська Хезболла оголосила про приєднання до сил ХАМАС і взяла на себе відповідальність за обстріл ракетами та мінометами бази ЦАХАЛ на півночі Ізраїлю. Палестинський Ісламський джихад також заявив, що його бойовики приєдналися до нападу ХАМАСу на Ізраїль. 

Через ситуацію на Близькому Сході Рада Безпеки ООН скликала екстрене засідання. Проте після нього не було вжито жодних дій та ніяких рішень. Водночас уряд Великої Британії заявив, що буде підтримувати Ізраїль у його боротьбі з терористами та готовий надати йому всю необхідну допомогу.

Уночі та вдень того ж дня збройні сили Ізраїлю атакували сектор Гази. Головними цілями стали командні пункти, будинки командирів, бойовиків та рядових солдатів терористичної організації ХАМАС. Міністерство оборони Ізраїлю наказав військовим взяти сектор Гази у блокаду.

9 жовтня армія Ізраїлю повернула під контроль всі райони на кордоні із сектором Гази. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу. Ізраїль також оголосив про повну енергетичну та продовольчу  локаду сектора Гази.

Лідери Сполучених Штатів, Великої Британії, Німеччини, Франції та Італії оприлюднили спільну заяву, в якій висловили єдину підтримку Ізраїлю і засудили дії ХАМАСу.

У четвер, 12 жовтня, держсекретар США Ентоні Блінкен прибув у Тель-Авів та зустрівся з ізраїльськими прем'єром Беньяміном Нетаньягу.

Водночас після майже тижня ударів ЦАХАЛ по секторі Газа, де базуються палестинські бойовики ХАМАСу, очільник ізраїльського уряду Беньямін Нетаньяху заявив, що це лише початок.

Ранком неділі, 15 жовтня, проіранське шиїтське угрупування з Лівану Хезболла здійснило ракетний удар по базі ЦАХАЛа Аль-Рахеб, що на ізраїльсько-ліванському кордоні. 

15 жовтня Іран звернувся до Ізраїлю з проханням про припинення ескалації конфлікту з ХАМАСом, а також попередив, що відповість, якщо операція продовжиться