Заколот Пригожина показав, що режим Путіна більш слабкий, ніж вважалось досі, - Боррель
Високий представник із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що спроба заколоту Групи Вагнера оприявнила слабкість нинішнього режиму в Росії та показала, що ця держава є найбільшою загрозою для світової безпеки
Такі міркування високий представник із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив у блозі, опублікованому на сайті Європейської служби зовнішніх справ.
На думку топдипломата ЄС, спроба заколоту в РФ показала, що агресивна війна проти України послабила режим Владіміра Путіна набагато більше, ніж вважалось досі, а також показала в глибину розколу в російській армії і держапараті.
"Путін створив монстра, і тепер цей монстр його вкусив. Той факт, що фінансована державою група найманців відкрила вогонь по регулярній державній армії, ілюструє ступінь патології путінської Росії", – зазначив Боррель.
Навіть попри провальну спробу перевороту, вважає він, Путін зазнав серйозної втрати авторитету, що матиме реальні наслідки на майбутнє.
"Але тут з'являється ще один урок, винесений з російської агресивної війни, що триває: путінська Росія є найбільшою загрозою для європейської та глобальної безпеки, а її ядерний арсенал робить її не менш, а більш небезпечною для всього цивілізованого світу", – підкреслив європосадовець.
Він також закликав спостерігати за подіями в Білорусі, куди нібито має вирушити частина вагнерівців, та реакцією союзників Кремля у війні проти України, які також могли переглянути своє ставлення до Росії та Путіна – передусім Китаю.
Що відомо про заколот Пригожина в Росії
Протягом кількох місяців між фінансистом ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним та міністерством оборони РФ продовжувався конфлікт, проте ситуація різко загострилася увечері 23 червня.
Тоді російські війська нібито завдали ракетного удару по базі ПВК Вагнера. Ватажок вагнерівців Євген Пригожин оголосив про "марш справедливості" і заявив, що 25 тисяч найманців йдуть на Москву після того, як керівництво Росії не виконало вимогу видати йому міністра оборони Сергія Шойгу та начальника Генштабу Валерія Герасимова.
Протягом суботи, 24 червня, вагнерівці на додачу до центральної частини Ростова-на-Дону, де вони отаборилися навколо штабу Південного військового округу ще ввечері 23 червня, також узяли під контроль Воронеж. Їхні відведені від кордону з Україною колони рухалися на Москву. Зупинити їх намагалася підконтрольна Шойгу військова авіація й артилерія. Востаннє передові частини ПВК Вагнера було помічено у Липецькій області РФ. А у самій російській столиці на в'їзді споруджували вогневі точки, рили окопи й мобілізували усіх силовиків.
Проте ввечері 24 червня пресслужба самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, оприлюднила текст заяви, у якій йшлося про готовність очільника ПВК Вагнера зупинити рух військових колон своїх найманців, що вже на підході до Москви, та дійти згоди з Кремлем. Про це Пригожин нібито домовився під час спілкування з Лукашенком.
Натомість фінансист ПВК повідомив, що, не дійшовши 200 км до Москви, вагнерівці зупиняють рух та повертаються до польових таборів: "За добу ми пройшли - не доходячи 200 км до Москви. За цей час ми не пролили жодної краплі крові. Зараз настав той момент, коли кров може пролитися. Тому, розуміючи усю відповідальність за те, що буде пролито російську кров - з однієї зі сторін, ми розгортаємо свої колони і йдемо у зворотному напрямку до польових таборів згідно із планом".
Згодом Пригожин і всі його бійці залишили штаб Південного військового округу Росії. Диктатор РФ Володимир Путін обіцяв, що Пригожин зможе поїхати до Білорусі, а Росія закриє кримінальну справу проти нього.
26 червня президент РФ Володимир Путін виступив з промовою, у якій прокоментував заколот Пригожина - президент РФ дав бійцям ПВК Вагнера три варіанти майбутніх дій.
Натомість Євген Пригожин заявив, що головною метою заколоту було "не допустити знищення ПВК Вагнера, а не усунення влади в країні" і назвав його "маршем справедливості". Він також стверджує, що наступ на Москву зупинився, оскільки найманці "не хотіли проливати багато крові".
27 червня Федеральна служба безпеки Росії повідомила про закриття кримінальної справи щодо збройного заколоту, у якій фігурує ватажок ПВК Вагнера Євген Пригожин. А в міноборони РФ стверджували, що вагнерівці передадуть важку техніку регулярній армії Росії.
Того самого дня самопроголошений президент Білорусі підтвердив прибуття до країни Євгена Пригожина. За його словами, вагнерівці, які прибули разом з ним, не охоронятимуть розміщену там російську тактичну ядерну зброю.
У США вважають, що заступник командувача окупаційних військ Сергій Суровікін заздалегідь знав про плани ватажка ПВК Вагнера Євгенія Пригожина влаштувати заколот у Росії. У Кремлі відреагували на таку заяву та сказали, що це просто "спекуляція".
29 червня видання FT писало, що командувача повітряно-космічними військами Росії, заступника командувача російськими військами в Україні генерала Сергія Суровікіна могли заарештувати після невдалого заколоту Пригожина. У Росії це спростовують, зокрема донька Суровікіна.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв'ю The Washington Post зазначив, що через прибуття ПВК Вагнера до Білорусі Україні, можливо, доведеться розглянути нову загрозу своєму північному кордону і вжити відповідних заходів.
- Актуальне
- Важливе