Бій Усик – Мчуну. Чого чекати від дебюту українця в США

Світовий рекордсмен

Початок професійної кар'єри Олександра Усика видався стрімким. Він дебютував у новому статусі наприкінці 2013 року, а уже у вересні 2016 здобув чемпіонський титул Всесвітньої боксерської організації (WBO). Його українець відібрав на чужій території у Гданську у непоступливого поляка Кшиштофа Гловацкі, який у поєдинку проти нашого претендента був схожий на незграбного учня, якому давали урок справжнього боксу.

Усик став чемпіоном світу та досягнув своєї першої великої мети на професійному ринзі. Він здобув титул уже у десятому бою та побив досягнення легендарного американця Евандера Холіфілда, якому, аби стати чемпіоном світу у першій важкій вазі (до 91 кг) у 1986 році знадобилося 12 поєдинків.

Одразу після цього Усик переключився на інше завдання – тепер він має на меті підкорити головну країну світового боксу – США, де 17 грудня відбудеться його прем'єрний бій. Якщо вважати, що краще запам'ятовується перша та остання фраза, то дата матчу була вибрана ідеально. Він пройде у рамках останнього цього року великого вечору боксу перед Різдвом. Та ще й відбудеться у андеркарті прощального поєдинку видатного американського боксера – 51 річного Бернарда Хопкінса проти Джо Сміта-молодшого. Тож увага усієї Америки українцю, бій якого покажуть у прямому ефірі каналу HBO, гарантована.

Пошуки суперника

У боксерських колах Усик уже заслужив повагу - не лише своїм олімпійським золотом та стрімким злетом серед професіоналів, але й сміливістю. Українець та його команда вирішили не тупцювати на місці, утримуючи усіма правдами та неправдами чемпіонський пояс у безпеці, а одразу ж запропонували битися топовим суперникам.

Пропозиції від українця надійшли двом надзвичайно потужним полякам – екс-чемпіону світу Кшиштофу Влодарчику та Матеушу Мастернаку, за плечима якого також є чемпіонський бій. Обоє відмовилися. Потім з'явився варіант з менш іменитим боснійцем Даміром Бельйо, з яким справа йшла до підписання контракту, але у останню мить суперник відмовився від бою, пославшись на нестачу часу на підготовку.

Таким чином, шанс посперечатися за чемпіонський титул отримав Табісо Мчуну з Південноафриканської республіки. Суперник на рік молодший за Усика – йому 28 років, проте він набагато довше виступає на професійному ринзі, адже дебютував там ще у 19 років – у 2007 році, коли українець лише досягав перших успіхів серед любителів.

Слідами Кличка

З огляду на це кількість боїв Мчуну зовсім не вражаюча – за дев'ять років він провів лише 19 поєдинків та ще й зазнав у них двох поразок. У 2011 році його переміг технічним нокаутом Зак Мвекасса з ДР Конго, а минулого року нокаутував ще один представник цієї країни – Ілунга Макабу.

Проте є у активі південноафриканця і гучні перемоги. Скажімо, він двічі перемагав свого співвітчизника – Дені Вентера, який зустрічався у два роки тому з Усиком та протримався проти українця дев'ять раундів. Мчуну у 2011 році виграв у Вентера рішенням більшості суддів, а у 2012-му – нокаутував його у п'ятому раунді.

А у 2010 році Мчуну бився з ще одним боксером з ПАР, який зустрічався з Усиком – Деніелем Брюером. Його він переміг за очками, у той час, як Усик у жовтні 2014 року на "Арені Львів" виграв у Брюера технічним нокаутом у сьомому раунді.

Привертають до себе увагу ще дві перемоги Табісо Мчуну. У 2013 році він впевнено перебоксував за очками відомого американця Едді Чемберса, який свого часу виступав у надважкій вазі та навіть у 2010 році бився за чемпіонський титул з Володимиром Кличко (програв нокаутом лише у 12-му раунді). А у 2014 році проти Мчуну не встояв перспективний нігерієць Оланреваджу Дуродола, який поступився боксеру з ПАР одноголосним рішенням суддів. Тож Мчуну є доволі небезпечним суперником.

Надважкі плани

Не повинні вводити Усика в оману габарити суперника – зі своїм зростом 180 см він на 10 см поступається українцю та має розмах рук 184 см, у той час, як наш боксер – 198 см. Мчуну надзвичайно рухливий та вибуховий боксер, якого важко упіймати у рингу. Сам він навіть переконаний, що різниця у зрості стане його перевагою і створить супернику незручності.

Та й загалом Мчуну поводить себе самовпевнено, розповідає про намір скинути Усика з трону та розмірковує коли саме він завершить поєдинок. "Якщо, я нокаутую Усика, то це буде у третьому раунді, якщо ж цього зробити не вдасться – переможу за очками", - пообіцяв Мчуну.

Усик на базікання суперника традиційно уваги не звертає, сам гучних заяв не робить, а говорить про більш глобальні речі. Наступного року українець планує об'єднати чемпіонські титули у першій важкій вазі. Для цього йому потрібно виграти у Мчуну та домовитися з кимось з чемпіонів за іншими версіями – росіянами Денисом Лебедєвим (Всесвітня боксерська асоціація – WBA), Муратом Гассієвим (Міжнародна боксерська федерація – IBF), чи британцем Тоні Белью (Всесвітня боксерська рада – WBC).

Після цього перша важка вага стане для Усику неактуальною. "Думаю, що у 2018 році я вже буду готовий боксувати у надважкій вазі", - пообіцяв боксер.