Янукович і коханки французького президента

Політика без сексу – не вповні політика. Влада без сексу – не зовсім влада. Психологи багато всього про це понаписували, але я зараз веду не про домінування й підкорення. Давайте сприймати це буквально: сексуальна розрядка – це хороший антистрес, який, до того ж, свідчить про здоров’я куди красномовніше, аніж скакання по пеньках чи пірнання в ополонку.

У наш час шлях до вершин влади вкрай рідко нагадує спринт. Переважно це марафон, учасники якого зазвичай приходять до фінішу «окільцьованими». Це, звісно, притягує голоси невдах-захисників так званих традиційних цінностей (молодець, мужик/баба з народу, всі лямку тягнуть, і він/вона теж). Але тривалий шлюб – це нудно й неапетитно. Навіть для них. Навіть успішний. Святі не спокушають. А політик має вабити – тобто як мінімум виглядати молодше: коли говорять гормони, мізки мовчать. Що характерно, коли публіка говорить про гормони, її мізки теж переважно мовчать.

Останній приклад – сенсація, яку спричинив французький лідер Франсуа Олланд. Головною новиною для цілої держави став президентський адюльтер. Ще б пак: на відміну від усіх своїх попередників починаючи від батька П’ятої республіки Шарля де Голля, які теж ходили «наліво», офіційно неодружений Олланд примудрився зрадити постійну коханку. До того ж, він їздив до своєї нової пасії інкогніто на моторолері, лише з одним охоронцем - très romantique! Само собою, ЗМІ обсмоктують його інтрижку куди більше, аніж втручання Іноземного легіону у громадянську війну в ЦАР і навіть економічний спад.

І, певно, закономірним наслідком цього скандалу буде підвищення популярності президента, чий рейтинг нині сягає ледве 15% відсотків. Ще б пак, з його-то зовнішністю та в його-то 59 закрутити роман із сорокарічною знаменитою актрисою – та він ще ого-го, вочевидь, здоровий, і в нього гаряче серце. А головне – він, знов-таки, нормальна людина, якій теж може знести дах від тривалих стосунків. Не здивуюся, якщо за цим скандалом стирчать вуха президентських піарників – тим більше, що французька публіка звикла до регулярних пліток із життя перших осіб.

Утім, все те саме бачимо не лише у відомій своїм нейтральним ставленням до подружньої зради Франції. Байки про роман Володимира Путіна з Аліною Кабаєвою. Оповідки про сварку подружжя Обам під час похорон Мандели через відвертий флірт Барака з довгоногою данською прем’єркою Хєллє Торнінґ-Шмітт. Навіть блогерське обговорення глибини декольте Ангели Меркель і постійні скандали через походеньки китайських партійних бонз – усе це надає владі людських рис.

І з огляду на це Україна опинилась ніяк не в цьому товаристві, а радше в компанії Північної Кореї: там теж сімейне життя й романи перших осіб – табу, близьке до абсолюту. Втім, Україна дещо відрізняється й тут, причому в гірший бік. Дід, батько й нині правлячий син Кіми – м'яко кажучи, ніколи не оминали жінок увагою.

Загалом же, якраз ці дві теми, секс і здоров’я першої особи, – точніше, можливість їх вільного публічного обговорення й обстоювання нею свого права на приватність у суді – і є справжнім покажчиком рівня демократії в країні. Словом, шановні піарники Януковича, йому потрібна коханка. Негайно.