Тема з протиповітряної та протиракетної оборони є найбільш актуальною на сьогодні, адже ворог ніяк не вгамується, продовжує використовувати свої ракети, іранські безпілотники для реалізації стратегії ракетного терору проти нашої держави та наших громадян. І цим зусиллям протистоять наші Збройні сили.
Була публікація у газеті The New York Times, що Україна занадто нераціонально використовує дорогі ракети для збиття іранських шахедів.
На думку Юрія Ігната, речника командування Повітряних сил ЗСУ, коли йдеться про російські наративи - це неприпустимо. Ми знаємо імена тих, так званих, журналістів, які працюють на Кремль, і жодної користі вони для України не принесуть. Ми бачимо досвід Ізраїля, який викидає за один обстріл у сотні разів більше коштів, ніж по них б‘ють їхні візаві. Тому Ізраїль не рахує грошей та витрат, коли мова йде про безпеку громадян, збереження життя та інфраструктури. Ми не можемо допускати, що дрон-камікадзе попаде у підстанцію, станеться вибух, пожежа, загинуть люди. Зрозуміло, що потрібно мати більш дешеві засоби проти дронів - це ППО сухопутних військ, Gepard. Зараз підіймаються винищувачі, і NASAMS буде застосовуватися. Ми мусимо реагувати на російську загрозу, тому рахування доцільності або недоцільності недоречно.
Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк висловив думку, що противник чомусь вважає, що Сили оборони України намагаються підготувати наступ в районі Куп’янська, форсувати річку Оскіл і просуватися у північному напрямку, звільняючи північну Луганщину.
Тобто противник на цьому напрямку готується не до проведення наступу, а до проведення оборонної операції. Але генерал Мельнік має доступ до розвідувальних даних і його заява містить інший сенс, поки що недоступний цивільним. Я не бачу жодної можливості, що противник зможе провести наступ на Півночі України, тим більше на Харківському напрямку.
Пролунала заява власника ПВК Вагнера Пригожина, який каже що немає боєприпасів, що у нього бракує ефективних БМП, артилерії, до того ж українські захисники збудували 500 ліній оборони у Бахмуті, які неможливо подолати. Це може свідчити про те, що у вагнерівців завершуються сили або конфлікт між армією Шойгу та армією Пригожина зайшов далеко, що не дозволяє вагнерівцям виконувати бойові дії.
Кевлюк зазначив, що на Луганському напрямку, у районі населеного пункту Червонопопівка, противник зібрав від чотирьох до п‘яти БТГ і йому вдалося витіснити за межі цього населеного пункту підрозділи Сил оборони України. Там діють 55-та і 74-та окремі мотострілецькі бригади ЗС РФ. Водночас на напрямку Кремінної 144-та мотострілецька дивізія, навіть посилена окремими ротами 76-ої десантно-штурмової дивізії, неспроможні стримати просування Сил оборони України. А наслідком цього є прибуття на передові командні пункти 144-ої дивізії та 90-ої танкової дивізії, котрі там ведуть бойові дії, командувачів 20-ої та 41-ої армії.
Росія недалеко пішла від радянської парадигми, і ці прибуття командирів говорять про те, що справи у росіян близькі до трагічної розв‘язки. Розвиток подій біля Кремінної швидше за все закінчиться залишенням Кремінної, а це призведе до руйнування цієї ділянки фронту російської оборони на цьому напрямку, або призведе до оточення тактичного угруповання російських сил у тому районі.
Слід зазначити, що військові зосереджують зусилля на зупинці просування Сил оборони Кремінної. А Пригожин і його найманці ведуть штурмові дії у районі Бахмута, намагаючись обійти місто з Півночі. Підрозділи ЗС РФ намагаються обійти через Курдюмівку з Півдня. Росіяни групами та фронтальними атаками намагаються сковувати дії оборонців Бахмута, атакуючи у лоб зі Сходу на Захід. Експерт Центру оборонних стратегій додав, що Пригожин витратив масу ресурсів, втратив величезну кількість людей та не досягнув ніяких результатів, а це може говорити, що його бізнес під загрозою. Бізнесмен Пригожин хоче відвести увагу від власних прорахунків та невдач, шукаючи причини в іншому відомстві. Конфлікт між Пригожиним і Шойгу дійсно існує, тому що Пригожин хоче обійняти посаду Шойгу.
Віктор Кевлюк зазначив, що намалювалася досить цікава картина, з точки зору побудови бойових порядків, у противника по напрямках Бахмута, Попасної, Соледара, Кремінної. Штурмові загони діють у першому ешелоні, а у них за спинами розташувалися десантно-штурмові підрозділи й підрозділи 106-ої повітряно-десантної дивізії, тобто у будь-яку мить ці військові організми можуть виконувати не лише роль резерву, який наростить зусилля, але й загородзагонів, які просто нейтралізують підрозділи ПВК Вагнера. Такого розвитку подій не варто виключати.
І 76-та і 106-та дивізії були перекинуті на Луганський та Донецький напрямки з Херсона. А на Херсонський та Запорізький напрямки заводяться дві новосформовані 44-та повітряно-десантна та 104-та десантно-штурмова дивізії. Тобто противник готується до захисту сухопутного коридору з Ростовської області у Крим, створюючи там відповідні угруповання сил та засобів. І в той самий час ворог намагається посилити свій наступальний потенціал на Бахмутському напрямку.
Експерт Центру оборонних стратегій розповів щодо створених угруповань армії РФ. Зараз на Півдні відбувається розгортання оперативного угруповання військ "Днєпр", як його назвали росіяни. Поки вони не визначилися з командувачем, а виконує обов'язки командувач повітряно-десантних військ генерал-полковник Теплинський.
Це угруповання бере на себе функцію підготовки проведення оборонної операції, при чому правий фланг цього угруповання проходить по лінії Василівка – Токмак – Бердянськ. Відповідно, з такого накреслення оборони можна зробити висновок, що противник докладатиме значних зусиль для того, щоб втримати коридор і не пустити ЗСУ у Крим. Тобто про наступ там мова не йде. Всі перестрілки, які відбуваються вздовж лінії фронту, мають локальний характер. Це не підготовка до чогось більшого, а просто докучливий вогонь на виснаження з обох сторін.
З української сторони удари по пунктах управляння, місцях зосередження особового складу, по позиціях ППО, носять абсолютно адекватний, логічний, прогнозований характер, адже тактику розм'якшення сил противника на південному напрямку ми почали випробовувати ще пів року тому, й у наслідок цього Херсонсько-Бериславський плацдарм був звільнений. Не слід випускати з уваги те, що така тактика буде застосована й надалі. До березня в принципі буде зруйнована і система управління, і ППО, і логістика, також суттєво прорідяться людські ресурси противника, відповідно, коридор у Крим не буде кому фізично захищати. Можливо, і такі варіанти стануть реальністю.