Сьогодні 22 серпня Генштаб ЗСУ повідомив, що наші військові мали успіх у напрямку Роботиного Запорізької області. До речі, декілька годин тому бійці 47-ї окремої механізованої бригади "Магура" опублікували відео евакуації цивільних на БМП Bradley з села Роботине.
Бійці повідомили, що за два місяці запеклих боїв вони змогли прорвати лінію оборони противника. Думаю, що йдеться про просування наших військ у самому Роботиному, а також між Роботиним і Вербовим. Окупанти писали, що вони залишили не лише пів частини Роботиного, а й кілька опорних пунктів у районі сусіднього Вербового. Можна припустити, що зараз ЗСУ контролюють північну та центральну частину села. Не можу сказати, що ми повністю звільнили село, тому що десь на 15:00 наші військові повідомляли, що на південних околицях Роботиного ще перебувають підрозділи росіян. Тож треба попрацювати над повною зачисткою села. Також наші частини, зокрема бригади Нацгвардії, тиснуть на ворога у зоні траси на напрямку до Новопокровки, це на схід від Роботиного. І зона тиску на противника розширюється. Нагадаю, що ворог сюди перекидав достатньо значні сили й ресурси на утримання всієї цієї лінії, яка зараз йде по ділянці Копані - Роботине - Вербове.
Ворожі резерви тут активно знищувалися. Противник зазнав суттєвих втрат, але, на жаль, поки не можна сказати, що ця російська оборона на межі краху. Загарбники здійснили тактичний відступ, уникнувши оточення й повного знищення. Зараз ворог намагається закріпитися за селом. Не виключено, що він готується до контрнаступальних дій. Проте наша артилерія дуже активно працює по базі ліній забезпечення ворога, які розташовані в Новопрокопівці та далі на південь від Роботиного.
Основна лінія оборони противника - це велика лінія, яка укріплена фортифікаційними спорудами і починається за Новопрокопівкою. Можна очікувати, що й далі наша артилерія буде діяти навколо цих укріплених ліній, аби суттєво спростити просування наших бригад.
Можна говорити про те, що контроль над Роботиним, а потім над Новопрокопівкою, також прохід основної лінії оборони ворога відкривають шлях до Токмака. Це вкрай важливий логістичний хаб, який ворог утримує круговою обороною. Слід памʼятати, що до Токмака ще десь 19 км важкого наступу. Є ще одна деталь, що під Роботиним бойове горнило проходить майже вся закордонна техніка, яку отримували ЗСУ. Памʼятаємо, що спочатку це була 47-ма бригада з Leopard та Bradley, а зараз там вже діє й 82-га з британськими танками Challenger, німецькими БМП Marder й американськими БТР Stryker.
Президент України декілька днів тому відвідав Швецію і заявив, що Україна буде виготовляти БМП CV 90. Про цей проєкт було відомо і раніше. У червні говорилося, що Україна готова замовити або виготовити разом зі шведськими компаніями аж тисячу цих БМП.
Микола Саламаха, військовий експерт, підполковник запасу ЗСУ, зазначив, що БМП CV 90 - це важка БМП, яка розроблялася у Британії в період з 1984 по 1993 рік. Замовником була Швеція, а пізніше ці БМП закупили ще кілька країн. В основному це були країни Скандинавії й Естонія. А Україні вони надійшли в рамках матеріально -технічної допомоги. Це потужна бойова машина піхоти. Основою БМП CV 90 є броньовий захист, рознесена сталева броня. Для посилення броньового захисту додатково використовується керамічна броня, яка чіпляється на основну броню. Ця БМП проєктувалася саме з використанням додаткового модульного бронювання, яке можна додатково використовувати для захисту. У базовому варіанті лобова проєкція CV90 захищена від 30 мм радянської гармати, а також від 25 мм гармати американського виробництва. Борта й корма захищені проти калібру 12,7 мм і 14,5 мм, це радянський калібр. З використанням додаткового бронювання захист виріс до 30 мм. Тобто з відстані понад 1 км броньовий захист CV 90 версії 3-го покоління витримує 30 мм бронебійні снаряди радянських калібрів.
Підполковник запасу ЗСУ розповів, що Радянський союз давно використовував копію німецької багатошарової броні, взятої з Leopard 2-А4. Це так звані модулі спеціального бронювання у лобовій частині танка Т-72Б й далі. Тобто нічого нового ця машина не представляє для росіян. А технологічно досягти результатів, які досягли у свій час британці, починаючи з 1993 року й випустивши близько 1170 машин у 4-х версіях, дуже важко. А зараз мова йде про те, що британці готові випускати у кооперації з кимось 4-ту серію. І це одна з кращих БМП, які є у світі. Якщо Україна у кооперації зі шведами буде випускати БМП CV90 хоча б 3-ї версії, то це буде для нас серйозний крок вперед в озброєнні ЗСУ, саме БМП важкого класу. Там надзвичайно потужна система керування вогнем й туди можна встановлювати відразу гармати трьох калібрів. Для усіх цих типів гармат є уламкові снаряди, бронебійні снаряди, а також снаряди з програмним підривом на траєкторії.
А тепер рухаємося з землі до неба, звідки за допомогою наших дронів вже декілька днів поспіль здійснюються атаки російських баз та летовищ, де базуються ворожі бомбардувальники Ту-22М3. Внаслідок атак 19 і 21 серпня по летовищах "Сольці" та "Шайківка" були повністю знищені два стратегічних бомбардувальники Ту-22М3. Ще два літаки пошкоджені. Ці дані були повідомлені з посиланням на джерела в українській розвідці.
Анатолій Храпчинський, експерт з авіації, вважає, що знищення літаків стратегічної авіації має два важливих фактори. Перше - психологічний удар, тобто завданий удар по радянській ядерній тріаді. Саме радянській, тому що за весь час свого існування Росія не створила жодного нового стратегічного літака. Всі намагання, що були, - модернізація у спробі наздогнати час. Друге – це стратегічний удар. Розуміємо, що з початку холодів РФ намагатиметься руйнувати наші енергетичні об'єкти, тому треба якомога далі відтиснути стратегічну авіацію ворога. Так чином, збільшивши час підльоту, що допоможе нам краще реагувати на небезпеку. Також це додасть додаткове навантаження для експлуатаційної спроможності літаків противника. Крім того, у радянських літаків Ту-22М3 ресурсу майже не залишилося. Відповідно, наслідки подібних атак по ворожих об'єктах є колосальними.
Храпчинський додав, що летовище "Шайківка" розташоване на відстані близько 230 км, а "Енгельс"- десь 550 км, авіабаза "Сольці" понад 700 км. Стає зрозумілим, що авіабаза "Оленья" (місце розташування за Полярним колом на Кольському півострові) - не так вже далеко. Спроби росіян, як колись, переносити свою стратегічну авіацію якомога далі на сьогодні може не спрацювати.
Експерт з авіації зауважив, що найменшою проблемою для України в опануванні F-16 є пілоти та техніки. Відповідну інфраструктуру ми маємо, але треба посилювати безпеку. Тобто бази, де будуть розміщені ці літаки, необхідно захищати системами ППО. Відомо, що Україна зможе використовувати F-16 на своїй території, бо західне озброєння ми отримуємо за умов використання на українській території. Те, що ми маємо нам достатньо для звільнення окупованих територій. А те, що ми самі виробляємо, тим можемо завдавати удари, які нещодавно були виконані по місцях базування російської стратегічної авіації.