Міжнародний день пам’яті і поминання жертв тероризму - 21 серпня

Тероризм є великою проблемою сучасності, проте, на жаль, часто жертв терористів забувають, ігноруючи їхні права. А допомогти постраждалим від терористичних діянь пережити травму та повернутися до нормального життя може лише довготривала підтримка, яка складається з заходів фізичної, психологічної, фінансової та соціальної реабілітації.

Історія й традиції

Дата вшанування була затверджена у 2017 році Генеральною Асамблеєю ООН. У документі йдеться про необхідність захищати права постраждалих та їхніх родин, а також зміцнювати міжнародне співробітництво в боротьбі з тероризмом. 

Резолюція підтверджує, що заохочення і захист прав людини та верховенство права на національному та міжнародному рівнях відіграють важливу роль у запобіганні тероризму та боротьби з ним. Цей документ став підсумком зусиль Генеральної Асамблеї, Комітету з прав людини та Ради з прав людини у сфері захисту та здійснення прав жертв тероризму.

У цей день згадують усіх людей, які постраждали від тероризму, чиє життя було змінене або перерване терористами. Метою подібної дати є прагнення віддати належне жертвам тероризму та особам, які постраждали від нього, і стати імпульсом для підтримання їх і сприяння захисту та повному здійсненню їхніх прав і основних свобод.

Цього дня проходять лекції та семінари з боротьби з тероризмом, порушується питання підтримки постраждалих.

Наприклад, в Україні права жертв тероризму захищені законом України "Про боротьбу з тероризмом", він передбачає компенсацію моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок теракту, соціальну реабілітацію, медичну та психологічну допомогу, правову підтримку.

Терористичні дії Росії

Так, Інститут національної пам'яті України наводить приклади терористичної діяльності Росії:

• терор щодо цивільних українців у 2014 році - переслідування, катування та незаконне ув'язнення активістів Євромайдану в Криму кінорежисера Олега Сенцова, громадського діяча Олександра Кольченка, фермера Володимира Балуха;
• тортури і вбивство на Донбасі депутата Горлівської міськради Володимира Рибака та неповнолітнього футболіста Степана Чубенка;
• збиття малайзійського боїнга MH17 - загинули всі пасажири і члени екіпажу літака, 298 осіб. Розслідування міжнародної комісії довело, що авіалайнер збили із зенітно-ракетної установки "Бук", що належала курській 53-й бригаді протиповітряної оборони, а до злочину безпосередньо причетні двоє офіцерів російської армії; попри наявність доказів, Росія досі не визнала своєї провини в цьому акті тероризму.

Під час повномасштабного вторгнення РФ до України тероризм посилився. Українці зазнають катувань, вбивств, зґвалтувань, насильницького переміщення, ще й з ознаками геноциду.

Найбільш кричущими випадками терору є убивство в Оленівці щонайменше 50 українських військовополонених, які вийшли з Азовсталі під гарантії безпеки та обміну від ООН і Червоного хреста, масові вбивства цивільних у Бучі на Київщині та ядерний шантаж усього світу з використанням ЗАЕС.

Щодня Україна потерпає від країни-агресорки. Російські терористи завдають авіаційних і ракетних ударів по цивільних об'єктах, майже повністю зруйновані Бородянка на Київщині, Маріуполь, низка інших міст Донбасу, продовжують руйнувати й Миколаїв, Одесу та інші історичні міста. Жертвами ракетних ударів стали відвідувачі торгового центру в Кременчуці, діагностичного центру та інших закладів у Вінниці, мешканці житлових кварталів Харкова, Дніпра, Києва, Львова, Чернігова... І цей список можна продовжувати.

Крім того, росіяни вчиняють і продовольчий тероризм, атакуючи українську портову інфраструктуру та склади із зерном.

Наразі парламенти Литви, Латвії, Естонії, Чехії, Словаччини та Польщі визнали Росію та її режим терористичними. Крім того, їх підтримали і парламентська асамблея НАТО, ПАРЄ, Парламентська асамблея ОБСЄ і депутати Європарламенту. Натомість на початку травня Верховна Рада України визнала політичний режим у РФ рашизмом, а згодом і ПА НАТО визнала злочини Росії проти України геноцидом, а терористичний режим у РФ – рашизмом.