Вночі 16 травня ворог здійснив чергову терористичну ракетну атаку. Окупанти випустили по Україні 18 ракет повітряного, морського та наземного базування з різних напрямків. Усі ракети були успішно перехоплені підрозділами ППО України. Але це була досить нетипова атака за останній період часу. Вперше ворог застосував значну кількість гіперзвукових ракет повітряного старту. У залпі було одразу 6 ракет "Кинджал", випущених з шести літаків МіГ-31. Раніше були лише поодинокі пуски "кинджалів" по нашій території. По-друге, у цій атаці не було звичних крилатих ракет типу Х-101 чи Х-555, які запускаються з літаків стратегічної авіації. Натомість були застосовані 9 крилатих ракет "Калібр" з платформ морського базування.
У чому відмінність крилатих ракет "Калібр" від тих же Х-101? "Калібри" запускаються з морських платформ, старт яких виявити складніше, бо вони летять на наднизькій висоті - до 20 метрів. Вони можуть йти впритул до землі чи вздовж річок, що ускладнює їхнє виявлення. Також показово, що під час цієї ракетної атаки, а це вже 8-ма за 10 днів, ворог вполював "кинджалами" насамперед обʼєкти у Києві. Можна припустити, що ворог хотів уразити саме наші Patriot, бо "калібри" спочатку мали зненацька захопити розрахунки ППО, а потім без перешкод зайшли б "кинджали". Але у ворога з цим планом не вийшло.
Знищення шести "кинджалів" - це унікальна подія і для розробників системи Patriot, і для наших військових. Patriot підтвердив можливості боротьби з груповими атаками гіперзвукових ракет, а наші розрахунки показали, що вони вміють діяти ефективно у таких складних та екстремальних умовах. До речі, сьогодні вперше стало відомо, які саме протиракети використовують комплекси Patriot у складі ЗСУ, тому що вперше знайдено уламки ракети РАС-3 CRI&. Це ракета, яка створена за технологією Hit-to-Kill, тобто протиракета на великій швидкості має попасти у балістичну ракету ворога, це як влучити кулею в кулю. І Patriot це може.
Ми бачили залишки ракети від комплексу РАС-3 і розуміємо, що ця ракета забезпечує надзвичайну ефективність по цій технології Hit-to-Kill, яку не може забезпечити жоден російський протиповітряний комплекс.
Також ми вже бачили дірку у комплексі бойової частини "кинджал" після першого історичного збиття 4 травня. А бойова частина "кинджала" зроблена з титану, надзвичайно міцного металу, який використовується для зовнішньої оболонки бойової частини цієї ракети. Всередині зберігається 150 кг високоенергетичної вибухівки. Зрозуміло, що ворог і далі буде намагатися пробити наш протиповітряний щит, але ситуація стає не на його користь. Кількість систем ППО України збільшується.
Інша гарна новина: нарешті в Україні зʼявився французько-італійський комплекс SAMP/T, який є сучасною розробкою двох країн. Цей комплекс так само має протиракетні можливості збивати балістичні цілі.
Потенціал нашої ППО стає більш потужним, але не завадило б додати й літаки, які розширять арсенал засобів боротьби з ворожими цілями.
А далі про ситуацію на фронті, насамперед про Бахмут. Протягом кількох днів наші військові звільнили від ворога на півночі й півдні передмістя Бахмута, близько 20 квадратних кілометрів. Про це сьогодні сказала заступниця міністра оборони Ганна Маляр. Командувач Сухопутних військ 16 травня відвідав Бахмут і сказав захисникам, що це чергова сторінка нашої війни, яка розпочалася три дні тому, коли українські воїни перейшли до наступу, маючи на увазі наступи на флангах у Бахмуті. Сирський заявив, що дії наших військових ввели у ступор усю російську армію. Зараз росіяни не знають, де наступ, що відбувається під Бахмутом, який вони ще нещодавно вважали своїм. Але зараз ситуація є абсолютно іншою. За словами Сирського, вагнерівці почуваються у Бахмуті, як щури у мишоловці, бо Сили оборони України з півночі й півдня продовжують наступальні дії. Таких потужних прикладів в історії ЗСУ буде все більше й більше.
Роман Конон, лейтенант батальйону "Свобода" НГУ, розповів, що зараз ситуація дуже складна та динамічна на Бахмутському напрямку та й по всій лінії зіткнення. Ворог пре і кидає величезні ресурси як сталі, так і "живого м'яса". Потужно працює ворожа артилерія, знищуючи та випалюючи землю квадратними кілометрами. Снарядного голоду у противника не спостерігається.
Лейтенант висловив щирі сподівання, що підтримка західних партнерів дійде до всіх українських підрозділів, які тримають Бахмут та інші позиції.
Зараз ми очікуємо американські танки Abrams. США переправляють до Німеччини 30 танків для підготовки наших військових, а разом з тим до осені готують передати танки Україні та замінюють на них бронювання, аби унеможливити передачу певних секретів.
Микола Саламаха, військовий експерт, підполковник запасу ЗСУ зазначив, що заміна бронювання Abrams перед передачею Україні на ефективність танків не вплине. Є тільки одна єдина юридична проблема – законодавство США, де чітко прописано щодо інформації з грифом "таємно", бо саме хімічний склад та конструкція броні - технологічна таємниця, відповідно, американці не можуть передавати це іноземцям. Тому ми отримуємо техніку замість пакетів спецбронювання з якимись іншими матеріалами, які за своїми характеристиками будуть уступати буквально на 10%.
Підполковник запасу ЗСУ вважає, що не потрібно поновлювати виробництво українського танку "Оплот". По-перше, конструкція цього танку має конфлікт аналогової лівої частини, тобто робочого місця навідника оператора і цифрової правої частини командира танка. По-друге, питання щодо підприємств, які випускали компоненти: який майданчик та фахівці потрібні, скільки часу та яка буде продуктивність цього виробництва. І ще є дуже багато підводних каменів, тому, відверто кажучи, треба рухатися вперед і починати працювати над зміною законодавства, шукати приватні підприємства, які зможуть розробляти та випускати комплектуючи для майбутнього українського танка. Максимально треба взяти ті напрацювання, які має Україна як спадщину від радянського танкобудування, також 30 років власних розробок, і далі рухатися з новими напрацюваннями та можливостями, які ми отримуємо з західною технікою. Головне – визначитися з калібром 125 мм чи 120 мм, а потім зрозумілими стануть і конструкція танку, і подальший розвиток українського танкобудування.