Дрони атакували Смоленський авіаційний завод у Росії, який розташований за 300 км від кордону з Україною. Цей завод виробляє ракети Х-59, які ворог використовує для ударів по наших цивільних містах. Низка агенцій, з посиланням на власні джерела в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони, повідомили, що ГУР підтвердив проведення вдалої операції, ціль вдалося уразити. Хоча детальні наслідки удару по підприємству визначити поки що складно.
Смоленський авіаційний завод вже не вперше стає ціллю для атак ударними безпілотниками. Стартовий удар по ньому був завданий 1 жовтня. Тоді ГУР повідомило, що було випущено 4 дрони, з яких 3 уразили завод. Потім про ще одну атаку стало відомо 17 листопада. Під час ударів 26 листопада нібито один дрон був збитий, а інший був пригнічений засобами РЕБ. Але це не завадило йому уразити підприємство.
Тобто зараз йдеться про систематичні й методичні удари з використанням дронів-камікадзе, які можуть, якщо не зірвати повністю, то дійсно пригальмувати темпи роботи цього російського підприємства, яке збирає й виготовляє ракети Х-59. Питання у тому, щоб ця практика була поширена й на інші підприємства російського ОПК, що й вкладається до плану дій, який сьогодні реалізує ГУР.
Попри сніг і похолодання найгарячішими залишаються ділянки навколо Авдіївки й Бахмута. Хоча ситуація на всьому фронті, протяжністю понад 1000 км, залишається надзвичайно складною на кожному секторі. Навколо Бахмута зараз тривають важкі бої. Ворог там посилює тиск на наші позиції шляхом постійних атак вздовж усієї лінії зіткнення. За вчора, 26 листопада, там було відбито 7 ворожих атак.
На північному фланзі ворог діє біля Берхівки у напрямку Богданівки, Хромового. Можна припустити, що ціль противника, якщо в нього будуть сили, - пройти до Часового Яру по лінії висот. Тому що Часів Яр є ключем до Костянтинівки, Краматорська та Словʼянська.
Також бої тривають на південному фланзі, а це Кліщіївка, Андріївка й Курдюмівка. Ворог намагається підійти до цих населених пунктів, аби пробитися до окремих панівних висот, які контролюють ЗСУ. Російські окупанти також намагаються повернути контроль у зоні залізниці, поблизу Кліщіївки. Противник контратакує невеликими групами. Працює ворожа авіація, хоча з огляду на погоду використання авіації стало дещо меншим. Але час від часу загарбники використовують фугасні авіаційні бомби, які скидаються на лінію зіткнення.
Пару днів тому мав розмову зі своїм товаришем, який говорить про те, що поблизу Кліщіївки ЗСУ завдали суттєвих втрат противнику, насамперед завдяки артилерії. Завдяки застосуванню декількох самохідних установок вдалося суттєво завдати втрат противнику й не допустити його просування до Кліщіївки.
Андрій Бабичев, військовослужбовець 93-ї ОМБр "Холодний яр" з Бахмуту розповів, що ворог дуже сильно тисне на Хромове у бік Богданівки. Противник намагається вирівняти свою лінію оборони, тому що Сили оборони обходили Бахмут з лівої сторони, з південної. Наразі окупанти практично вирівняли свою лінію оборони, але вони й далі хочуть пройти. Друга червона точка - це Кліщіївка. Зоною відповідальності 93-ї бригади є ділянка від Андріївки до Кліщіївки. А з лівого боку від Кліщіївки стоїть інша бригада. Ось там постійно тривають запеклі бої. Саме піхотою ворог постійно суне, обстрілюючи наші позиції артилерією. На Андріївці ворог теж тисне, але йде маленькими групами. Вони десь по 3 людини йдуть, але ми бачимо їх і накриваємо артилерію.
Військовослужбовець зазначив, що у ворога залишилася та ж сама тактика. Противник йде живою силою, постійно поповнюючи резерви. Наразі артилерія працює на 100 %. Хлопці мавіками коригують артилерію. Під час негоди можуть бути проблеми щодо використання дронів. Саме у негоду ворог проходить і його важко побачити. Як тільки ворог заходить у посадку, то в першу чергу починає шукати старі бліндажі, окопи та відновлювати їх. Тому що українська артилерія дуже щільно працює по них. Якщо вони не закопались, то вони 200-ті.
А далі поговоримо про нові технології для ЗСУ. Генерал Валерій Залужний говорив про так званий новий порох, тобто нові рішення, які мають забезпечити проривну відповідь на той баланс сил та можливостей, що складається на полі бою. Цей симбіоз нових технологій і тактик, частково ці рецепти шукає кластер з розвитку оборонних технологій BRAVE1. Цю платформу заснували Мінцифри, Міноборони, Генштаб, РНБО, Мінтехпром та Міністерство економіки. BRAVE1 скерований на те, аби пришвидшувати певні технологічні рішення, які створені різними приватними компаніями або ініціативними командами для забезпечення якнайшвидшого просування цих рішень до Міноборони. Або шукати варіанти, коли ці ідеї дійсно стануть товаром чи військовим продуктом, який дійсно позначиться на полі бою.
Наталія Кушнерська, керівниця defense tech кластеру BRAVE1, розповіла, що за 7 місяців роботи на платформі вже є понад 780 розробок. Налагоджена дуже швидка експертиза, яка проводиться Генштабом ЗСУ, залучені понад 500 експертів для оцінки розробок. Відповідно, розробки, які мають високу оцінку, відправляються до Міноборони. Багато розробок тестуються або вже працюють на лінії фронту. Щодо грантової програми, то це гранти $5000 і $25 000. Вже профінансовано понад 80 грантів на суму $1 530 000. Для багатьох команд це стало гарною можливістю доробити свої продукти-прототипи або докупити обладнання.
Керівниця defense tech кластеру BRAVE1 зазначила п'ять напрямів роботи кластера з розвитку оборонних технологій: роботи, наземні роботизовані комплекси, БПЛА, штучний інтелект, розмінування. Роботизованих комплексів вже близько 80, 25 уже пройшли тестування на полігоні. Декілька розробок пройшли допис до експлуатації.
Кушнерська додала, що наступного року планується збільшення грантової підтримки для нових продуктів до $10 000, $20 000, $50 000, $100 000 і навіть $250 000. Також планується проведення конкурсів, хакатони (хакатон - захід, під час якого різні спеціалісти в галузі розробки програмного забезпечення інтенсивно і згуртовано разом працюють, - ред.) по певних вузьких нішевих рішеннях, які є необхідними для наших Сил безпеки та оборони.