Карта Росії з Кримом. За що ми платимо каналу Рада 105 мільйонів гривень?

Буквально за кілька днів до нового року народний депутат від "Слуг народу", голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що виділення 1,7 мільярда гривень на єдиний телемарафон у 2024 році є цілком доречним.

"Поки йде війна, телемарафон треба продовжувати. І він продовжуватиметься, тому що він є джерелом повністю верифікованої інформації", — сказав політик в інтерв’ю "Укрінформу".

І ось буквально 16 січня в ефір пустили сюжет про проблеми комунального господарства на Росії. У сюжеті працівниці "Ми — Україна" Олени Гончаренко показали карту Росії з Кримом. Цей сюжет з'явився у слоті каналу "Рада". Тобто можна оцінити подвійний рівень "верифікації новин".

Радощі від того, що в ефірі єдиного телемарафону "Крим — наш!", тобто російський, уже облетіли усі ворожі ЗМІ.

Що ж тут не так?

Якщо подивитись дані порталу публічних коштів Spending — у 2023 році канал "Ми – Україна" отримав 125,48 млн грн держфінансування. Це наші податки, які йдуть на недогризки колишнього медіахолдингу найбагатшого олігарха Ріната Ахметова.

Читайте також: Розбиті ілюзії, траур і кров.  З чим йдемо у новий рік?

Як ми пам’ятаємо, у липні 2022 року Рінат Леонідович раптово вирішив обнулити всі свої медіа. І всі ці балакаючі голови до жовтня перебували в статусі безробітних, а потім раптово отримали ліцензію на мовлення й отримали слот в єдиному телемарафоні як "бійці інформаційного фронту". При чому дуже успішно — година мовлення цих бійцунів вартує 163 тисячі гривень. Це найдорожча вартість з усього телемарафону. І скажім чесно — за ці кошти можна було найняти бодай одного притомного редактора, який би знайшов карту Росії без окупованого Криму.

Усе це було без жодних купюр продемонстровано на каналі "Рада", який до рішучих і потужних реформ 2021 року був ресурсом, де можна було подивитись трансляції засідань парламенту та послухати законодавчі коментарі.

Мало того, що цей ресурс став рефрижератором для різноманітного людського шлаку з каналів Медведчука — всіх тих осіб, які роками накручували градус ненависті до Майдану, АТОвців, Заходу, — вони ще і легалізують окупацію українських територій. Яку карту за наші гроші нам покажуть за пів року? Що весь Донбас і великий шмат Півдня — то є теж Росія?

Влада настільки ізолювалася у своїх ручних телеграмах та в гонитві за неугодними опозиційними журналістами, що абсолютно втратила розуміння тенденцій.

А вони цілком притомні навіть для єдиного телемарафону та цензури воєнного часу. Згідно зі свіжим опитуванням Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, — близько 65% опитаних українців вважають, що журналісти мають бути присутні на засіданнях Верховної Ради навіть під час воєнного стану. Понад 57% громадян вважають, що засідання Ради мають транслюватись у прямому етері на парламентському телеканалі "Рада".

Читайте також: Жарти на крові. Що не так із гумором про "вдів" та виплати компенсацій за смерть чоловіків на фронті?

Тобто українці хочуть бачити за свої гроші не карти Росії з Кримом, і не писки медіаборделю Медведчука, а притомний розбір політичного життя.

Влада ж натомість давно використовує цей ресурс як золоту жилу для лакшері-життя наближених осіб.

Депутат фракції "Голос" Ярослав Железняк знайшов цікавий тендер на освоєння 105 мільйонів гривень на виробництво контенту каналу "Рада" такою собі компанією "Кінокіт". Ця контора часто фігурувала в тендерах з часів початку президентства Володимира Зеленського і пов’язують її з ім’ям Кирила Тимошенком — того самого ексчиновника ОП, який умикнув американський гуманітарний автомобіль.

Хоча Кирило Тимошенко записав грізне відео, що то не його компанія. І так випадково вийшло, що співзасновник контори жінка, яка пов’язана з кіношколою його дружини — "Кінокіт" не раз отримував ласі шматки з бюджету.

Як свідчать дані на порталі публічних електронних закупівель ProZorro, уперше  "Кінокіт" виграв у тендері телеканалу "Рада" наприкінці 2021 року про створення програм на парламентському каналі 9 млн гривень.

Далі, за день до початку широкомасштабного вторгнення Росії, парламентський телеканал "Рада" уклав 5 контрактів з ТОВ "Кінокіт" на 180 млн грн на виробництво різних телевізійних програм.

Отже, кому війна на порозі, а кому бездонні золоті гори? Тоді фірма перемогла в мистецькому конкурсі, тому договори уклали за переговорною процедурою. "Кінокіт" повинен був розробити:

• ранкове шоу – 60 млн грн;
• програму "День наживо" – 48 млн грн;
• вечірнє шоу – 36 млн грн;
• новини – 30 млн грн;
• авторські телевізійні програми та спеціальні проєкти – 6 млн грн.

Питання: нащо державі ранкове шоу, якщо влада мала на руках плани від ЦРУ про наміри Росії захопити нас за три дні,  залишаємо відкритим.

Читайте також: Навіщо Банковій "Труха" і ескортниці? Як команда Зеленського збирається виграти вибори після війни

У 2023 році "Кінокіт" виграв у тендері парламентського телеканалу "Рада" на створення передач та ток-шоу за 120 млн гривень. Приватна компанія протягом усього 2023 року займалася за ці кошти розробкою творчої концепції та надавала послуги зі створення телевізійних програм та передач для забезпечення цілодобового інформаційного марафону "Єдині новини #UAразом".

Цікаво, що у кожному тендері "Кінокіт" був єдиним учасником конкурсу. Тож половина бюджету, який виділяється на вузькопрофільний канал парламенту — пішли приватній компанії, яка робить телепрограми для марафону "Єдині новини".

Що ж цим не так?

Ми увійшли в жорсткий режим економії на всьому заради перемоги на фронті. Але, виявляється, що деякі знайомі Володимира Зеленського неспроможні відмовитись від курки, що несе золоті яйця. А ще — беручи гроші з бюджету воєнного часу — недолугі медіаменеджери ллють воду на млин російської пропаганди. Цементують віру росіян у те, що Крим це навсправжки та назавжди. І коли скрін карти з Кримом поширює кожен російський сайт — це ознака, що з єдиним телемарафоном треба закінчувати. Цей слон здох і його обпатрали гієни до кістяка.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.