"Небесний щит" для України: що відомо про ініціативу, яку знову обговорюють у Європі

Нещодавно, 6 березня, видання "The Guardian" повідомило, що європейські військові експерти, серед яких і міністри та генерали країн "старого світу", знову почали розглядати ініціативу "Sky Shield". "Еспресо" пояснює, яким чином працюватиме система, що про неї говорять та з чого все почалось.

У чому полягає ініціатива "Небесний щит" для України

Згідно з попередніми напрацюваннями, йдеться про 120 винищувачів європейських військово-повітряних сил, які патрулюватимуть небо над Києвом та західними регіонами України, зупиняючи атаки російських крилатих ракет та безпілотників. За технічними планами, використовуватимуть для цього F-16 або їхній еквівалент, зокрема F-35, Mirage, Eurofighter Typhoon, JAS 39 Gripen, що діятимуть з європейських авіабаз. Окрім того, до патрулювання залучатимуть літаки дальнього радіолокаційного виявлення, літаки-паливозаправники та інші спеціалізовані повітряні судна для розвідки та постановки радіоелектронних перешкод.

Читайте також: Літаки від Макрона: що таке винищувачі Mirage 2000, які Франція передає Україні і як вони змінять ситуацію на фронті

Зона покриття "Небесного щита" охоплюватиме три АЕС, Одесу, Львів та Київ. Наразі у плані не йдеться про лінію фронту та схід країни. 

карта розгортання "Небесного щита", Мустафа Найєм

Експерти зазначають, що така ініціатива може бути дещо ефективніша, аніж 10 тис. солдатів у складі європейських сухопутних військ. Водночас це дозволить зреалізувати та закріпити план президента України Володимира Зеленського "перемир’я в небі", яке передбачає заборону ракет, далекобійних дронів, бомбардувань енергетичної та іншої цивільної інфраструктури. 

Розробкою ж ініціативи займались колишні стратеги британських повітряних сил спільно зі Збройними силами України.  Такий план наразі підтримали колишній генерал ВПС США та верховний головнокомандувач НАТО в Європі Філіп Брідлав, колишній генерал британської армії та колишній заступник верховного головнокомандувача НАТО сер Річард Ширрефф та колишній президент Польщі Олександр Квасьнєвський.

Як стверджують прихильники ініціативи, загрози для європейських військових будуть мінімальними, адже російські бойові літаки рідко перетинають лінію фронту. Таким чином відстань між ними може сягати близько 200 км. 

Європейський прототип "Щита" 

Висвітлену у The Guardian ініціативу обговорюють не вперше. "Європейський небесний щит" запропонував канцлер Німеччини Олаф Шольц під час візиту в Прагу ще у серпні 2022 року. Посадовець вказав на проблему недостатнього покриття ППО й обмеженні можливості по збиттю російських балістичних ракет. Вже у жовтні того ж року Німеччина та ще 14 членів ЄС ратифікували договір про реалізацію ініціативи. Згодом чисельність країн, які приєднаються до ESSI (European Sky Shield Initiative) зросте до 22 та включатиме: 

• Австрію;
• Бельгію;
• Болгарію;
• Великобританію;
• Угорщину;
• Німеччину;
• Грецію;
• Данію;
• Латвію;
• Литву;
• Нідерланди;
• Норвегію;
• Польщу;
• Румунію;
• Словаччину;
• Словенію;
• Туреччину;
• Фінляндію;
• Чехію;
• Швейцарію; 
• Швецію;
• Естонію.

Тоді така система докорінно відрізнялась – йшлось про повністю координовану багатоешелонну систему ППО, яка утворювала "парасолю" над країнами-підписантами. "Щит" зразка 2022 року складався з систем малого (до 15 км), середнього (до 50 км) і далекого (понад 150 км) радіусу дії. 

Проте був і інший важливий фактор, який відрізняв систему від ізраїльського "Залізного купола". В межах договору планувалась спільна закупівля конкретних видів ППО. Таким чином намагались покрити максимальну площу при мінімальних витратах. 

За першим планом йшлось про три системи ППО – німецькі IRIS-T (малий та середній радіус дії), американський MIM-104 Patriot (середній та дальній радіус дії) та ізраїльський Arrow-3 (дальній та наддалекий радіус дії). 

Така особливість ініціативи піддалась критиці. Зокрема. президент Франції Еммануель Макрон зазначав, як писали у Financial Times, надто залежна від систем, які виробляються за межами Європи й ігнорує питання стримування Росії коштом потенційного набуття ракетного потенціалу великої дальності. На це у Бундестазі вказали, що закупівля готових систем – це набагато ефективніший спосіб закрити прогалини в обороні неба Європи, аніж розробляти нові. 

Відтак в кінцевому варіанті декілька країн вирішили покинути ініціативу, а наразі серед її учасників є 19 членів. 

Останньою ж інформацією щодо "Європейського небесного щита" стало повідомлення міноборони Ізраїлю про підготовку до розгортання систем Arrow-3 на території Німеччини. Завершити цей процес планували у 2025 році. 

Чому про ініціативу знову заговорили

Важливо підкреслити, що "Небесний щит" вперше запроєктували ще у лютому 2022 року, проте до єдиного консенсусу тоді не дійшли. Активізація розмов щодо розгортання ініціативи над Україною була викликана оголошенням зупинки військової допомоги від США. Адже саме ця країна забезпечувала нас зенітними комплексами Patriot та ракетами до них. Відтак, попри продовження регулярних ударів Росії далекобійними снарядами, Україна може відчути різку нестачу засобів ППО. 

Цю ініціативу також підтримав колишній очільник МЗС Литви Габріеліус Ландсбергіс.

"Впровадження Sky Shield стане важливим компонентом активізації Європи, гарантуватиме ефективну безпеку України", – йдеться у його словах, передає The Guardian. 

Як зазначив колишній очільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм, йдеться не лише про можливість відновлення України та закриття прогалини у протиповітряній обороні, але й про економічний ефект, який від "Щита" теж буде значним. 

"Безпечне небо дозволить українським портам працювати без перебоїв, що особливо важливо для експорту зерна та відновлення економіки. Крім того, захист інфраструктури підвищить довіру інвесторів і створить умови для повернення біженців", – пояснив експосадовець.

Також допомога у захисті центру та заходу дозволить зосередити українські сили ППО на фронті та територіях, які значно ближчі до лінії зіткнення.  

У цієї системи є і скептики, зокрема у Guardian пишуть про європейських посадовців, які вважають, що будь-яка сутичка між російськими та європейськими пілотами може призвести до ескалації.