Путін назвав умови повернення Росії до "зернової угоди"

Російський диктатор Володимир Путін назвав умови повернення РФ до "зернової угоди" та зажадав їх негайного виконання

Про це повідомляє РИА Новости

"Продовження зернової угоди у тому вигляді, в якому вона існувала, втратило всякий сенс. Ось чому ми заперечили проти подальшого продовження цієї так званої угоди", - сказав Путін.

За його словами, для повернення Росії до "зернової угоди" мають бути прибрані "всі перешкоди для російських банків та фінансових інститутів, які обслуговують постачання продовольства та добрив. 

"У тому числі йдеться про їх негайне підключення до міжнародної банківської системи розрахунків SWIFT. Нам потрібні не якісь обіцянки щодо цього і якісь ідеї. Нам потрібне виконання цих умов", - заявив Путін.

Він додав, що серед умов також виведення з-під санкцій постачання російського зерна, добрив на світові ринки, а також відновлення постачання запчастин та комплектуючих для сільгосптехніки та галузі виробництва добрив до Росії. 

Диктатор також вимагає вирішення усіх питань зі страхуванням російських судів та експортних постачань РФ, відновлення всієї логістики продовольчих постачань, забезпечення безперешкодного постачання добрив з Росії та сировини для їх виробництва.

"При виконанні всіх цих умов, ми негайно до цієї угоди повернемося", - заявив Путін.

Що відомо про "зернову угоду"

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.

У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу.

У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.

Для її продовження окупанти вимагали:

17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.

Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії.

5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки. 

12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше.

16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН.

У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі. 

18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.

19 липня стало відомо, що Україна розглядає можливість перевезення продовольства у рамках "зернової ініціативи" через територіальні води Болгарії та сусідньої Румунії. 

Водночас російське міноборони опублікувало заяву із погрозами суднам, які прямуватимуть до чорноморських портів України.