"Доведення до вироку дуже сумнівне": Чумак про підозри військовим за провал оборони Харківщини

Про це він розповів в етері Еспресо.

"Поки що це підозра у вчиненні протиправного діяння. Це службова недбалість. Певні кадри і розповіді показують, що були моменти недбалої підготовки лінії оборони. Але питання, чи винен у цьому Галушкін, чи Горбенко, поки що відкрите. Там була задіяна Харківська цивільна військова обласна адміністрація тощо. Перспективи доведення службової недбалості під час бойових дій, хаосу, туману війни, прийняття військових рішень у бойовій обстановці, а особливо в умовах переваги ворога – дуже сумнівні. Доведення цієї справи до вироку сумнівне", - заявив Чумак.

Читайте також: Арешт генералів — це сигнал іншим офіцерам класти особовий склад

Коментуючи суди над вищим командуванням ЗСУ, Чумак зазначив, що політичних замовлень виключати не можна. Але довіра до політиків і військових - як небо і земля.

"Якщо це політичне замовлення, то воно непродумане і може призвести до інших результатів. Як завжди казав політикам: "Ніколи не воюйте з журналістами". Суспільна думка буде завжди на боці журналістів, і немає сенсу воювати. Те саме стосується військових. Воювати з ними - це собі дорожче. Політики, які просувають такі дії, самі страждатимуть від цього. Робити це безглуздо, і радники, які це пропонують, не розуміють суспільних настроїв або не можуть прорахувати їх", - зазначив він.

Читайте також: Генерали за ґратами. Чому суди над офіцерами - не найкраще для перемоги

Щодо військових злочинів, малоймовірно, що бойовий імунітет можна застосувати, каже Чумак.

"Він був прийнятий на початку війни і застосовувався для захисту наших командирів і військових від звинувачень у порушенні правил ведення війни та воєнних злочинах. Це інструмент, який мав би убезпечити їх від звернення до міжнародних судів з боку Російської Федерації за шкоду полоненим або цивільним особам супротивника. Можливо, бойовий імунітет можна застосувати після проведення повної військово-тактичної експертизи, коли розглянуто питання укомплектованості бригад, протяжності лінії фронту тощо, що може показати неспроможність підозри. Але це вже інше питання", - додав він.

Що передувало

Співробітники ДБР спільно з СБУ 20 січня затримали трьох екскомандирів ЗСУ за підозрою в недбалості, яка призвела до захоплення росіянами частини Харківщини в травні 2024 року.

Фігурантами справи є бригадний генерал Юрій Галушкін, який обіймав посаду командувача оперативно-тактичного угруповання "Харків", генерал-лейтенант Артур Горбенко, який був командиром 125-ї окремої бригади Тероборони ЗСУ, та полковник Ілля Лапін, який раніше очолював 415-й батальйон цього з'єднання.  

Затриманим оголосили підозру в недбалості, яка призвела до тяжких наслідків у військових умовах (ч. 4 ст. 425 КК України). Колишньому командиру 415-го ОСБ буде додатково повідомлено про підозру в самовільному залишенні поля бою (ст. 429 КК України).

21 січня у Києві відбувся суд над екскомандиром 415-го окремого стрілецького батальйону Іллею Лапіним та комбатом Юрієм Галушкіним, яких підозрюють у недбалості, що призвела до захоплення окупантами частини Харківщини у травні 2024 року. Фігурантів взяли під варту.

Наступного дня Петро Порошенко заявив, що готовий внести заставу за бригадного генерала Юрія Галушкіна. Згодом повідомили, що за генерала внесли заставу.

Утім, при виході з СІЗО 22 січня генералу Галушкіну вручили нову підозру. У ДБР заявили, що Бюро разом із СБУ виявили нові факти у справі про прорив кордону на Харківщині та затримали комбата. ДБР заявило, що Галушкіну оголосили підозру за статтею Кримінального кодексу про сприяння у самовільному залишенні поля бою або відмову діяти зброєю.

24 січня Печерський районний суд Києва обрав  бригадному генералові й колишньому командувачу ОТУ "Харків" Юрію Галушкіну запобіжний захід за новою підозрою - тримання під вартою 60 днів без права внесення застави.