Надання техніки Україні є політичним питанням: голова МЗС Швеції закликав НАТО створити більше стратегічних труднощів для РФ

Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем заявив, що країни НАТО мають створити більше стратегічних труднощів для Росії, щоб покласти край її безвідповідальним діям

Про це повідомляє Euractiv.

За словами шведського міністра, пріоритетом має бути припинення агресії РФ проти України, де НАТО робить недостатньо.

"Ми маємо розуміти, що Росія є сусідом, який поводиться безвідповідально, який погрожує світу ядерною загрозою та ідеєю відтворення своєї колишньої імперії за рахунок незалежних суверенних держав... Ми повинні покласти цьому край. Ми повинні створити більше стратегічних труднощів для Росії", - наголосив Більстрем.

Видання зазначає, що його коментарі частково перегукуються з нещодавніми заявами президента Франції Емманюеля Макрона, який закликав до "стратегічної невизначеності" щодо Росії та натякнув на можливість введення західних військ в Україну, що викликало суперечки серед західних союзників.

Більстрем вважає, що ідея Парижа зайшла б занадто далеко для Швеції, яка приєдналася до НАТО лише в березні.

"Що стосується французької пропозиції тренувати український персонал на українській землі, то для Швеції це не обговорюється", - зазначив голова МЗС Швеції, натякнувши, що Стокгольм вважає розгортання дебатів навколо коментарів Макрона несвоєчасним.

Він також підкреслив, що "не всі країни розуміють, наскільки терміново потрібно діяти" у припиненні російської агресії проти України.

"Ці країни повинні зрозуміти, що конфлікт є, і що ми повинні мати з ним справу. НАТО робить недостатньо для України", – сказав Більстрем і додав, що Збройні Сили України потребують "більше майже всього".

За його словами, надання Україні більшої кількості військової техніки "не є питанням промислового потенціалу", а "зводиться до політичного лідерства і політичної волі".

Що передувало

26 лютого близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку російського президента Володимира Путіна. Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в майбутньому не слід виключати відправлення західних сухопутних військ для боротьби з російською агресією.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни - члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про відправлення військ в Україну не ухвалено, а в Росії назвали такий крок оголошенням війни.

29 лютого прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні виключати можливість введення сухопутних військ в Україну.

4 березня Макрон заявив, що найближчим часом не надсилатиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати щодо цього. 5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" щодо України та активізуватися. На його заклик відреагував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дискусія, спровокована словами президента Франції Емманюеля Макрона про розміщення західних військ в Україні, заощадить багато часу Європі на усвідомлення того, що потрібно зробити більше.

Макрон, коментуючи порушену ним ідею відправлення західних військ в Україну, наголосив, що Франція рішуча і готова вкладати ресурси для досягнення перемоги над РФ.

Ліві та праві французькі партії розкритикували позицію президента Емманюеля Макрона щодо підтримки України, яку він висловив в інтерв'ю 14 березня.

Прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що підтримує ідею президента Франції Емманюеля Макрона щодо відправлення військ НАТО в Україну для навчання.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Франції Емманюель Макрон мав на увазі можливість навчання, коли казав про відправлення західних військ в Україну.