Про це повідомляє Bloomberg.
Вучич заявив, що прийняття заявки Косова на вступ до організації "де-факто означатиме вигнання Сербії".
"Ми побачимо, чи залишиться Сербія, чи ні, - наголосив він. - Можливо, вони вважатимуть за краще мати Косово в Раді Європи замість Сербії".
Як державу Косово визнали більшість із 46 членів Ради Європи, але його заявка на вступ до групи є однією з тих суперечок, які Європейський Союз намагався вирішити протягом понад десятиліття, виступаючи посередником у переговорах між балканськими супротивниками.
Однак Сербія досі вважає Косово частиною своєї території та покладається на Китай і Росію, які оскаржують її суверенітет. І Сербія, і Косово прагнуть приєднатися до Європейського Союзу, але для цього їм необхідно нормалізувати відносини, щоб претендувати на потенційне членство.
Влада Косово 14 грудня 2022 року подала заявку на членство в Європейському Союзі. Згодом уряд Сербії надіслав запит миротворчому контингенту НАТО KFOR з проханням дозволити країні надіслати до Косова до 1000 поліціянтів і армійців.
Наприкінці 2022 року ЄС і США висловили занепокоєння напруженою ситуацією на півночі частково визнаного Косова й закликали всіх причетних сприяти якнайшвидшій деескалації та утримуватися від провокацій. Після гарантії від США, ЄС та НАТО президент Сербії Александар Вучич закликав сербів припинити протистояння у Косово. НАТО відхилило запит Сербії.
30 травня 2023 року у Звечані, Косово, почалися зіткнення з поліцією після того, як сербські демонстранти спробували зайняти місцеву адміністрацію й перешкодити призначенню нового мера-албанця. Президент Сербії наказав привести армію країни в повну бойову готовність та наблизитися до кордону з частково визнаним Косовом.
У березні зазначалося, що глава європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив про погодження імплементаційного додатка до угоди про нормалізацію відносин між Сербією та Косовом. Однак лідери двох країн не змогли досягти домовленості щодо послаблення напруженості після місцевих косовських виборів на півночі країни, де проживає велика сербська меншина. Згодом там стався спалах насильства через місцеві вибори, які сербська більшість бойкотувала і результати яких не визнала.
24 вересня понад 30 озброєних людей напали на косовських поліцейських в селі Банська поблизу адміністративної межі Сербії та Косово. Премʼєр-міністр Косова Альбін Курті та президент Сербії Александар Вучич відреагували на інцидент.
28 жовтня лідери Італії, Німеччини та Франції зробили спільну заяву за підсумками зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем і прем’єр-міністром Косова Альбіном Курті.
30 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Сербія повинна забезпечити де-факто визнання Косово, тоді як Косово має реалізувати план надання етнічним сербам певної автономії.