Про це повідомляє Центр національного спротиву.
За задумом Росії, вагнерівці залишать Білорусь та переїдуть до Нігеру, Лівії, Судану, Малі, ЦАР та Мозамбіку. В усіх цих країнах Кремль має свої колоніальні та геополітичні інтереси, та підтримує або хунту, або заколотників.
Натоміть менша частина найманців залишиться інструктувати спецпідрозділи МВС Білорусі для протидії можливому заколоту проти Лукашенко або підпише контракт з міністерством оборони РФ на війну проти України.
Після заколоту ватажка ПВК Вагнера Євгена Пригожина, який відбувся наприкінці червня, у Кремлі повідомили про передислокацію найманців до Білорусі.
27 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко підтвердив прибуття до країни Євгена Пригожина. За його словами, вагнерівці, які прибули разом із ним, не охоронятимуть розміщену там російську тактичну ядерну зброю. Проте Лукашенко наголосив, що очікує від найманців допомоги в обороні Білорусі. Щоправда, від кого має намір оборонятися Білорусь, диктатор не уточнив.
Пізніше, 23 липня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про бажання розміщених у його країні найманців з російської ПВК Вагнера "сходити на екскурсію" до Польщі. Після цього, того ж дня, стало відомо, що до Білорусі прибула десята колона вагнерівців, в якій щонайменше десять одиниць техніки.
В Інституті вивчення війни заявили, що немає жодних ознак того, що вагнерівці у Білорусі мають важке озброєння, необхідне для серйозного наступу на Україну або Польщу.
29 липня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що понад 100 вагнерівців вирушили до Сувальського коридору. Також стало відомо, що Польща та Литва розглядають можливість закриття кордонів з Білоруссю через занепокоєння щодо присутності найманців російської ПВК Вагнера.
31 липня стало відомо, що ПВК Вагнера призупинила "на невизначений термін" роботу своїх регіональних центрів із набору найманців. Також за наказом фінансиста Євгена Пригожина вони мають до 5 серпня прибути до таборів у Республіці Білорусь.
3 серпня найманці ПВК Вагнера розташувалися у Білорусі біля кордону з Литвою, в місті Гродно. Президент країни Гітанас Науседа занепокоєний безпековою ситуацією.
4 серпня стало відомо, що Литва планує закрити два з шести прикордонних пунктів пропуску з Білоруссю, щоб зменшити ризик провокацій і загроз на кордоні.
8 серпня міністр оборони Польщі Маріуш Блащак задовольнив прохання командувача прикордонної служби й наказав посилити кордон із Білоруссю додатковими солдатами.
Того ж дня керівник Литовської державної прикордонної служби (VSAT) Рустамас Любаєвас заявив, що ситуація поблизу Білорусі напружена, але під контролем. Оскільки можливі провокації розглядається збільшення правоохоронців на кордоні.
16 серпня міністр оборони Литви у 1993-1996 рр. та 2000-2004 рр. Лінас Лінкявічюс висловився, що вагнерівців на території Білорусі можуть використати для провокацій на кордоні з Литвою.
Пізніше, 23 серпня у Тверській області РФ розбився бізнес-джет Embraer, що належав Євгену Пригожину, відомо про 10 загиблих. Серед пасажирів був й сам фінансист ПВК Вагнера.
Інститут вивчення війни завив, що президент РФ Володимир Путін, імовірно, віддав наказ про вбивство Пригожина для того, щоб відновити своє домінування та помститися за приниження.
Після цього, 25 серпня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що найманці ПВК Вагнера й надалі базуватимуться на території країни, попри ймовірну загибель Пригожина.
29 серпня стало відомо, що міністерство внутрішніх справ Білорусі вже місяць видає вагнерівцям паспорти зі зміненими прізвищами, що може бути пов'язано з підготовкою диверсійної діяльності, в тому числі терактів.
Детальніше про катастрофу літака з Пригожиним читайте тут.